ЦІКАВО

Зірку "Хресного батька" сфотографували на вулицях Нью-Йорка.
Друге підборіддя з'являється не тільки у людей з ожирінням. І не тільки з віком, кажуть фахівці.
Голлівудська акторка більше не страждає через зраду чоловіка.
Науковці кажуть, що молодші братики і сестрички перестають брати приклад з батьків.

ТЕХНОЛОГІЇ

Велика конкуренцiя мiж торговельними мережами дає змогу українцям, якi заощаджують сiмейний бюджет, купувати якiсну й вiдносно недорогу технiку та товари для дому.

У Болоньї туристiв чекають суперкухня, галасливi студенти та "пiдкорення" середньовiчних веж

13.03.2017 18:31
У Болоньї туристiв чекають суперкухня, галасливi студенти та "пiдкорення" середньовiчних веж

Куди вирушити з Рима на вихiднi? Мiлан, Венецiя, Неаполь... А може, до Болоньї? Це мiсто скромнiше вiд своїх "колег", але варте не меншої уваги, пише газета Експрес.

I базилiк додайте в тарiлку

...Їдучи у справах з iталiйської столицi до Мiлана, не раз проминав Болонью. Коли поїзд зупинявся бiля напису "Bologne", ловив себе на думцi: "Треба буде сюди колись завiтати". Так було раз, другий, третiй... Доки я таки не вибрався сюди спецiально.

Останнiм аргументом "за" були слова однiєї знайомої: "Там так смачно готують!" I хоч кухарi в багатьох мiстах на Апеннiнах славляться своєю майстернiстю, саме до Болоньї їдуть, летять i йдуть гурмани з рiзних куточкiв Європи. Зрештою, тут навiть "прописалась" Iталiйська академiя кулiнарiї.

У поїздi я вiдчутно зголоднiв (на вокзалi в Римi перекусив лише порцiєю не найкращого ризото), тому одразу поспiшив приборкувати голод у найближчий "заклад громадського харчування". Довго думати, що замовити, не довелося: звичайно, тальятеле з соусом больньєзе! Цю локшину готують тут же -- туристи можуть крiзь скло спостерiгати за всiма манiпуляцiями фокусникiв у бiлих ковпаках. На щастя, довго чекати не довелося, i через хвилин двадцять я насолоджувався стравою, що парувала. Що вам сказати... говорити важко, бо я жую... Це виявилось не просто смачно, а ду-у-у-у-же смачно. Як i лазанья, тортелiнi (батькiвщиною цих пельменiв по-iталiйськи, власне, вважають регiон Емiлiя-Романья, центром якого є Болонья) й тушкована свинина з базилiком, якi я мав нагоду скуштувати пiд час наступних набiгiв до мiсцевих харчевень.

Правда, кажуть, що тепер на багатьох кухнях в Iталiї заправляють не спiввiтчизники чи спiввiтчизницi Адрiано Челентано та Орнелли Мутi, а нашi дiвчата та жiночки, але... У будь-якому разi -- бравiсимо!

Готель у вежi

Ну, а на ситий шлунок можна тепер розiм'яти трохи кiнцiвки, вирушивши на екскурсiю мiстом. Головне -- не потрапити до рук надто говiркого гiда (хоча знайти малоговiркого iталiйця -- справдi проблема). Бо тодi у вашiй головi до вечора буде лазанья з дат, цифр та iмен...

Безумовно, найперше треба вiддати данину шани тутешньому унiверу, перепрошую, унiверситету. Мiсцевi не без гордостi при першiй-лiпшiй нагодi повторюють: Болонський унiверситет -- найстарiший на європейському континентi. По-друге, варто оглянути комплекс храмiв Санто-Стефано, готичну базилiку святого Петронiя (якщо вiрити екскурсоводам, цей храм входить до п'ятiрки найбiльших у свiтi) й собор Мадонни святого Луки з його знаменитими аркадами. По-третє, пiднятись на одну з середньовiчних веж, якi то тут, то там стирчать у Болоньї, нiби свiчки на ювiлейному тортi. Хоча це на любителя: адже, щоб глянути на мегаполiс з висоти ворони (голуба, горобця i т. д.), треба викласти три євро i подолати майже 500 сходинок, ой, збрехав -- 498.

До речi, в деяких вежах, виявляється, обладнали навiть... готелi. Щоправда, поселитись там може лише одна пара туристiв, яка погодиться викласти за нiч тисячу євро!

Люди ж скромнiшi, такi. як я, наприклад, без проблем зможуть знайти готельчик вiд тридцяти "тугрикiв". Єдина проблема -- мiсце вашого тимчасового притулку має бути якнайдалi вiд традицiйних "точок", де тусуються студенти. Вони, як усюди, народ веселий, галасливий i не байдужий до спиртного, тому... Щоб не блукати наступного дня мiстом з важкою головою, краще обрати район, де о другiй ночi пiд вiкнами не буде лунати "Гаудеамус".

Навiть, якби я хотiв укласти топ-10 того, на що слiд бодай одним оком подивитись у Болоньї, це було б важко, адже тут стiльки пам'яток i стiльки цiкавинок, що за вiк-енд (зазвичай сюди приїздять саме на два днi) переглянути може хiба що спринтер. Тож краще просто чимчикувати вулицями, не поспiшаючи та насолоджуючись маленькими вiдкриттями. Правда, тут можна й заблукати.

I тут нашi

Власне, одного разу я збився з маршруту та опинився бозна-де -- ау-у-у. Вирiшив запитати якогось перехожого, як повернутись до свого готелю, i що ви думаєте -- той чоловiк виявився з України. Хлопець працює тут на якiйсь будовi й був радий допомогти земляковi. Навiть провiв мене до центральної вулицi, розповiвши дорогою половину своєї бiографiї, ознайомивши з особливостями замiшування цементу та виклавши, що думає про Дональда Трампа. В будь-якому разi я був йому дуже вдячний.

...А в останнiй вечiр перебування в Болоньї я -- мов Карлсон -- вирушив повечеряти на даху. Нi, це не жарт. Деякi кафе та ресторани обладнанi тут на останньому поверсi будiвель. Сидиш, дивишся на неймовiрнi краєвиди (червоне сонце на горизонтi!) i ловиш себе на думцi: "Менi тут подобається, чорт забирай!"

Це мiсто кольору теракоти справдi має якусь притягальну силу (щоб не сказати -- магiчну). Треба буде згодом знову сюди приїхати. Бодай для того, щоб iще раз скуштувати тутешнi тальятеле, лазанью чи тортолiнi!

Антон БIЛИЙ, Iталiя

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

v

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter