Експрес онлайн

Пошук

ТЕХНОЛОГІЇ

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook, пише
Команда американських дослідників навчила штучний інтелект розпізнавати фото, які були модифіковані в графічних редакторах.

Найбільше хочу, щоб моя дитина росла україномовною, - росіянка, яка воювала на Донбасі

17.04.2018 10:56
Доброволець АТО росіянка Юлія Толопа з позивним "Валькірія", яка з 2014 року бере участь у війні на Донбасі на стороні ВСУ, пояснила, чому вирішила залишитися в Україні. Про це вона розповіла на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
 
"Я виросла на Кавказі, поблизу міста П'ятигорськ. У цьому регіоні поширене військово-патріотичне виховання в численних "Казачіїх двіженіях", 12 років я займалася в одному з таких таборів", - розповіла вона.
 
Через певні особливості сім'ї Юлія росла, за її словами, в основному на вулиці. "У той же період я почала серйозно займатися спортивною боротьбою, брати участь у змаганнях", - додала вона.
 
"Так тривало до моїх 18 років. І, мабуть, тривало б і далі. Але в Україні відбувся Майдан. Тоді, в Росії, коли я дивилася по телевізору пропаганду 1 каналу з зимового Майдану, я ще не знала, що ваш Майдан назавжди змінить моє життя. Буде нечесно зараз сказати, що тоді в квітні 2014 я приїхала з почуття великого патріотизму в Україну. Мені було просто цікаво приїхати і побачити, що відбувається. Будь-яка революція в 18 років це, насамперед, захоплююче", - відзначила вона.
 
"Вже тут, у Києві, я почала поступово розуміти що відбувається, наскільки перевернутий світ нам показувала путінська пропаганда. А далі, коли почалася війна, я прийняла рішення їхати воювати. Мені було соромно, що моя країна підло вкрала Крим. Мої співвітчизники, російські війська окупували Донбас і при цьому нахабно брехали що "Нас там нет", - підкреслила доброволець АТО.
 
 
"Щоб зрозуміти як це - просто уявіть, що Україна несподівано напала на Молдову чи Білорусь. Солдати вбивають і грабують. І при цьому скрізь офіційно розповідають, що це внутрішня білоруська громадянська війна. Думаю, вам би теж стало соромно. Вже в червні 2014 року я приїхала добровольцем в батальйон Айдар", - розповіла вона.
 
"Наостанок скажу лише кілька важливих речей: 1. Я вдячна долі і всім добрим силам, що моє життя склалося саме так. Все не випадково. Українці - дуже відкриті, добрі, доброзичливі. Ви навіть не уявляєте, наскільки сильна серед вас взаємопідтримка. Це дуже відчувається у порівнянні. І я рада, що захищала український народ у війні, і в кінці кінців після всього пройденого - сама стала частиною українського народу.
 
2. Люди змінюються і дорослішають. Я рада, що все, що мені намагаються інкримінувати забавні диванні параноїки - це лише підліткові довоєнні фото з російськими прапорами, де мені максимум 15 років. Разом з тим, я ні про що не шкодую, все що зі мною відбувалося, весь досвід - зробив мене тим, ким я є зараз.
 
3. Найбільше хочу: щоб моя дитина росла тут - розумною, здоровою і україномовною; отримати нарешті українське громадянство; щоб путінський фейковий режим нарешті розвалився; І, звичайно, щоб війна закінчилася нашою перемогою, тому що Крим, Донецьк, Луганськ - це Україна!" – поділилася Толопа.
 
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

I

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter