ТЕХНОЛОГІЇ

Раніше здавалося, що таке можуть собі дозволити тільки власники розкішних багатомільйонних вілл. Сьогодні ж усе набагато доступніше.
Вірус "Bad rabbit", що цього тижня атакував сайти Міністерства інфраструктури, київського метрополітену та аеропорту Одеси, заблокувавши їхню роботу, також використовував при підборі па

100 років тому більшовики здійснили переворот, маючи менше 10% підтримки

05.11.2017 16:16
100 років тому більшовики здійснили переворот, маючи менше 10% підтримки

Рівно сто років тому відбулися події, які в радянські часи називали Великою Жовтневою революцією і гучно святкували. Довкола неї та її головних героїв московські історики витворили величезну кількість міфів та вигадок, нашарування яких доводиться позбуватись досі...

Як на події, що відбулися у Петрограді рівно сто років тому, наприкінці жовтня -- на початку листопада, дивляться сьогодні українські історики? І які уроки з тих трагічних подій нам усім слід було б винести?

Говоримо про це зі Станіславом Кульчицьким, доктором історичних наук, професором, завідувачем відділу історії України 20 -- 30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ.

-- Заведено думати, що 1917 року відбулося відразу дві різні революції: Лютнева "буржуазна" та Жовтнева "пролетарська". Ви із цим згодні?

-- Ні, від мене завжди можна почути критику погляду, згідно з якими буцімто були дві революції 1917 року. Насправді вона була цілісною. Ленінський путч коректніше називати контрреволюцією. Відомо, що у липні корніловська спроба здійснити переворот і скинути Тимчасовий уряд провалилась. Ленінові ж через три місяці це вдалося. Що праві не змогли -- зуміли ліворадикали.

-- Чому?

-- Історія цих подій виразно демонструє низьку політичну культуру народу. На приманку популізму упіймалося багато людей, які й гадки не мали, що їх заманюють у сталеві клещата диктатури і терору. Більшовики були хитрі й цинічні. Наприклад, ще навесні у них була окрема програма, гасла, своє бачення зовнішньої та внутрішньої політики. Але від середини 1917 року, проаналізувавши, що підпадає під настрої народу, вони різко змінюють все "до навпаки". Кажуть масам те, що від них хочуть чути. Але діють згідно зі своїм задумом.

Згадаймо їхні найпопулярніші гасла і те, що з цього вийшло. Наприклад, гасло "Землю -- селянам!" представники народу вбачали у поділі землі між тими, хто на ній працював. Натомість більшовики розгорнуть масштабну програму створення колективних господарств. Що означає „Фабрики робітникам!“?  Люди хотіли приватизації фабрик і заводів профспілками. Більшовики ж знали наперед, що націоналізують їх. Та найбільшою маніпуляцією було гасло „Вся влада — Радам!“ Адже насправді керівництво державою відбувалось у формі партійної диктатури, про яку перед революційними подіями вони не говорили ані слова.

-- І як розгорталися події?

-- Напередодні Олександр Керенський у Передпарламенті ставить вимогу виявити йому цілковиту довіру для рішучої збройної боротьби з більшовиками. Соціалісти це заперечили, кажучи, що потрібно розпочати мирні перемовини з Центральними державами та земельну реформу. Вони не бачили серйозної загрози від більшовиків, убачаючи в них таких самих братів-соціалістів.

Далі був II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який ініціювали більшовики, попри те, що Всеросійський центральний виконавчий комітет заборонив його організацію. Відтак 7 листопада, о 22.40, на цьому з'їзді Ленін проголошує: "Соціалістична революція, про необхідність якої стільки говорили більшовики, відбулася". II з'їзд Рад схвалив повалення більшовиками Тимчасового уряду. Спираючись "на волю величезної більшості робітників, солдатів і селян" -- а цих делегатів на з'їзді справді було найбільше, II з'їзд Рад сформував уряд -- Раду народних комісарів на чолі з Леніним.

Тоді ж Військово-революційний комітет більшовиків розпочав захоплення столиці. Був відкритий II з’їзд рад, на якому прийнято декрети про мир та землю. Постав уряд -- Рада народних комісарів. Опівночі був захоплений Зимовий палац. Членів Тимчасового уряду заарештовано й відправлено у Петропавловську фортецю. Керенському та деяким іншим вдалося втекти. Більшовики розпустили плітки, що Керенський ганебно утік в жіночій одежі. Це була брехня, проте -- дійова пропаганда: настрої суспільства та довіра до голови Тимчасового уряду різко змінились.

-- А якою була підтримка більшовиків і довіра до них серед населення на той час?

-- Насправді невеликою. Такий факт: невдовзі після приходу до влади більшовиків, відбулися заплановані ще до перевороту вибори до Установчих зборів. І більшовики набрали тут менш ніж 10%! І більше в демократію не бавились: наступні вільні вибори стали можливими тільки через 72 роки. І зауважте, що саме з них почався процес розпаду створеної більшовиками імперії.

-- Які уроки нам слід винести із цих подій?

-- Трагічні наслідки того, що відбулося в наступні десятиліття, нам відомі. Тому тепер, коли нині різні політичні сили майстерно оперують популістськими гаслами, обіцяючи швидке та легке вирішення наших проблем, знайте: все це дуже небезпечно. І насправді все може бути зовсім не так. Наш обов’язок -- вчитися на помилках.

Ростислав КАМЕРІСТОВ, газета "Експрес"
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

n

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter