ТЕХНОЛОГІЇ

Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.
Історія із залученням величезних інвестицій для Харківського авіазаводу від американської компанії отримала несподіване продовження.

Польський Інститут нацпам'яті не визнає масових вбивств українців напередодні Волинської трагедії 1943 року

27.10.2017 18:05
Польський Інститут нацпам'яті не визнає масових вбивств українців напередодні Волинської трагедії 1943 року

Трагічні події на Холмщині у 1942 році, за архівними даними польських істориків, не вплинули на розв’язування антипольської операції УПА на Волині у 1943 році. Про це сказав голова Відділу історичних досліджень Інститут національної пам’яті доктор Мірослав Шумило, який підбив підсумки нещодавньої зустрічі з українськими істориками в Черкасах, пише Простір.

Темою V засідання Польсько-Українського форуму істориків, що відбулося під патронатом Інститутів національної пам’яті Польщі та України була, серед іншого, тема подій на Холмщині у 1942-1944 рр. у контексті Волинської трагедії. Йдеться про репресії, до яких на Холмщині, а також на сході Люблинщини, вдалися поляки щодо українців ще до кульмінації трагічних подій влітку 1943 року.

«Українські історики стверджують, що вбивства, скоєні польським підпіллям проти українців на Холмщині у 1942 році стали причиною антипольської операції УПА на Волині 1943 року. На їхню думку, число українських жертв на Холмщині склало кількасот осіб. Це призвело до того, що українські втікачі з того терену принесли на Волинь звістку про нібито польські злочини. Однак у польських доповідях ми засвідчили, що це не підтверджено фактами», — сказав доктор Мирослав Шумило.

Наводячи аргументи одного з учасників зустрічі — доктора Ігоря Галагіди, який є науковим працівником Інституту національної пам’яті у Ґданську (учений підготував базу українських втрат у дистрикті Люблин) — Шумило поінформував, що у 1942 році на тих теренах було вбито 388 українців, з яких 319 загинули від рук німців.

«Тільки у випадку двох українських жертв доведено, що вони загинули від рук польського підпілля. Ще двоє — це, ймовірно, жертви комуністичного партизанського руху. У випадку 65 жертв вбивці невідомі. Багато з цих осіб загинули під час операцій польського підпілля, але решта стали жертвами підрозділів радянського партизанського руху або звичайних грабіжницьких банд», – заявив Шумило.

Також, за його словами, інформація про масову втечу українців з Люблинщини на Волинь не підтверджена архівними джерелами. «У зв’язку з цим можемо стверджувати, що події на Холмщині у 1942 році не вплинули на розв’язування антипольської операції УПА на Волині у 1943 році. Перші випадки масових вбивств українців польським підпіллям зафіксовано у травні 1943 року. В цілому, на терені дистрикту Люблин щонайменше 85 осіб загинули тоді від рук партизанів АК. Вони вбивали, в основному, українських війтів, солтисів, поліцію та інших осіб, звинувачених у колабораціонізмі з окупантом», — додав голова Відділу історичних досліджень Інститут національної пам’яті Польщі.

Польський історик зазначив, що ескалація антиукраїнських дій з польської сторони почалася тільки восени 1943 року, коли, як сказав він, «на схід Люблиншини прибуло щонайменше 20 тисяч польських утікачів з-за Бугу, і які розповіли жахливі історії про звірства волинських українців». «Водночас українські націоналісти почали також антипольську операцію на Холмщині», — додав він.

«Треба визнати, що згодом підрозділи АК та Батальйони хлопські під час своїх акцій помсти теж вели жорстокі бої на знищення. Це мало призвести до очікуваного стримуючого результату», — наголосив Шумило. У цьому контексті він нагадав, що у березні 1944 року польські підрозділи вчинили злочин проти цивільного населення у Сагрині та інших українських селах у Грубешівському повіті. «Це була найбільша антиукраїнська операція польського підпілля. Тоді загинула понад тисяча українців. Число жертв польсько-українського конфлікту на Холмщині до 1944 року склало понад 2 тисячі жертв з українського боку та до 2 тисяч з польського боку», — сказав історик.

Директор Відділу історичних досліджень ІНП Польщі звернув також увагу, що під час форуму у Черкасах польські історики висловили стурбованість у зв’язку зі змістом написів на таблицях, встановлених у відкритому 15 березня на Верецькому перевалі меморіалі, що увіковічує пам’ять про стрільців Карпатської Січі.

«Інформація про вбивство взятих у полон 600 українських стрільців польськими солдатами Корпусу охорони кордону не підтверджена ані архівними документами, ані науковими публікаціями. У зв’язку з цим українські історики погодилися прояснити та обговорити обставини подій на Підкарпатській Русі у березні 1939 року під час однієї із зустрічей нашого Форуму восени 2018 року», — поінформував Шумило.

Наступний Польсько-Український форум істориків пройде у Польщі в березні 2018 року. Темою зустрічі буде проблематика щодо поляків та українців у Східній Галичині у 1943-1945 роках. У зв’язку із різницею в оцінках українських та польських істориків подій березня 1939 року учасники Форуму вирішили, що в рамках осіннього засідання 2018 року буде обговорюватись питання Карпатської України/Закарпатської Русі і українсько-польських стосунків у 1939 р.

Завданням Польсько-українського форуму істориків, до складу якого входять по шість польських та українських істориків, є продовження, попри важке минуле обох країн, історичного діалогу. З’їзди Форуму відбуваються двічі на рік.

В Інституті нацпам’яті Польщі наголосили, що одним із завдань цих зустрічей є проведення спільних досліджень польсько-української історії 1939-1947 рр. «Під час засідань історики мають можливість послухати доповіді та провести дискусії на тему минулого польського та українського народів, а також з’ясувати факти на підставі доступних історичних джерел і наукових досліджень», — відзначили в ІНП Польщі.

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

o

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter