ТЕХНОЛОГІЇ

На дні марсіанського кратера Сахеки вчені виявили невідомі рештки, які, на думку фахівців, належать кораблю прибульців.Як повідомляють іноземні ЗМІ, унікальна знахідка шокувала уфологів.

Угорщина офiцiйно оголосила, що вiдтепер перешкоджатиме євроiнтеграцiї України

02.10.2017 11:45
Угорщина офiцiйно оголосила, що вiдтепер перешкоджатиме євроiнтеграцiї України
Уряд цiєї країни вирiшив блокувати всi рiшення ЄС, спрямованi на зближення з Україною -- такою є реакцiя на пiдписання Петром Порошенком Закону "Про освiту". "Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України", -- запевнив мiнiстр закордонних справ Угорщини Петер Сiярто. 
 
"Україна може забути про iнтеграцiю до Європи. Угорщина блокуватиме будь-якi iнiцiативи, вигiднi Українi, у мiжнародних органiзацiях, надто в ЄС", -- наголосив вiн.
 
Мiнiстр людських ресурсiв Угорщини Золтан Балог заявив, що український закон про освiту суперечить багатьом мiжнародним конвенцiям та зобов'язанням, якi Україна взяла на себе. "Керiвництво України веде країну не в Європу, воно веде свою країну в глухий кут", -- зазначив вiн. I закликав мiнiстра освiти України почати переговори щодо закону з представниками закарпатських угорських громад. Балог сказав: "Уряд Угорщини все ще готовий вести переговори з Україною щодо справедливої етнiчної освiти".
 
Нагадаємо, що ця буря виникла через статтю 7 нового Закону "Про освiту", що передбачає виключне викладання мовою нацменшин лише в початковiй школi. А от надалi учнi мають навчатися не лише рiдною мовою, а й державною -- українською.
 
Як далеко може зайти протистояння мiж Україною та Угорщиною, що виникло через український закон про освiту?
 
Про це ми запитали експерта з мiжнародного та європейського права, екс-директора Координацiйного бюро європейської та євроатлантичної iнтеграцiї секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України Вадима Трюхана та професора полiтологiї НУ "Києво-Могилянська академiя" Олексiя Гараня.
 
-- Якi можливостi має Угорщина для того, щоб заблокувати зближення України з ЄС?
 
В. Трюхан: -- Угорщина є членом ЄС, Ради Європи, ОБСЄ та багатьох мiжнародних органiзацiй. I вона справдi може заблокувати iнiцiативи, потрiбнi Українi, у тому разi, коли застосовують процедуру ухвалення рiшень консенсусом. 
 
До блокувальних союзiв у рiзних мiжнародних органiзацiях Будапешт може залучати й iншi держави. Наприклад, у рамках ЄС -- це Болгарiя, Грецiя, можливо, Польща. У рамках Ради Європи, крiм перелiчених країн, -- Молдова. У рамках ОБСЄ до коалiцiї iз задоволенням приєднаються навiть Росiя i Бiлорусь, на яку величезний вплив має Москва. Тож Українi слiд готуватися до виснажливих баталiй у межах ключових мiжнародних органiзацiй.
 
Водночас це не означає, що Угорщина пiде на такий крок. Адже цим буде завдано серйозної шкоди i громадянам України, якi належать до угорської меншини. А це може обернутися втратою довiри та поваги до такої країни з боку цих людей.
 
-- Чи виправданi заяви угорцiв про те, що Україна, ухваливши новий закон про освiту, порушила взятi на себе мiжнароднi зобов'язання?
 
В. Трюхан: -- Про порушення мiжнародних зобов'язань можна стверджувати лише тодi, коли вони встановленi компетентними органами, уповноваженими тлумачити положення тих чи iнших конвенцiй або договорiв, стороною яких є Україна. На сьогоднi таких фактiв немає. Тому звинувачення з боку наших угорських партнерiв мають суто полiтичний характер.
 
Решта держав, якi долучилися до кампанiї з паплюження закону про освiту, навряд чи йтимуть на подальше загострення, з огляду на мiнiмальнi дивiденди, якi їм воно може дати. Окрема iсторiя -- Росiя. Вiд цiєї країни слiд чекати довготривалих атак на закон про освiту й Україну загалом на всiх доступних їй мiжнародних майданчиках i в медiа.
 
Та й загалом, на мою думку, уся ця iстерiя навколо українського закону про освiту спрямована на те, щоб вiдвернути увагу угорського суспiльства вiд проблем, яких вистачає в самiй Угорщинi. Нагадаю, це i критика нещодавно ухваленого там нового закону про освiту, який використовують як iнструмент для знищення унiверситету, що створив Джордж Сорос. I вiдмова приймати бiженцiв, i дружба прем'єра Орбана з президентом Росiї Путiним....
 
О. Гарань: -- Те, що зробила Україна, не суперечить нi мiжнародним актам, нi Хартiї про регiональнi мови i мови меншини, до якої Україна приєдналася. Тобто з юридичного боку тут проблем немає, а от полiтично це створює напругу.
 
-- То як нинi Українi варто реагувати на такi випади держав-сусiдiв? Внести змiни до закону про освiту?
 
В. Трюхан: -- У жодному разi не можна вiдступати, адже це витлумачать як слабкiсть i сигнал до наступних нападок за iншими напрямами. Наприклад, у питаннях культури, подвiйного громадянства, оподаткування не в Українi, вiдмови вiд служби в армiї тощо.
 
Нам слiд вести консультацiї з усiма зацiкавленими сторонами, державами, якi мають претензiї до окремих положень закону, представниками меншин та експертним середовищем. А також залучати їх до процесу пiдготовки пiдзаконних актiв, адже велика кiлькiсть статей закону мають рамковий характер, уряд та Мiнiстерство освiти мають їх деталiзувати.
 
О. Гарань: -- Це рiшення виявилося занадто швидким i радикальним. Можна пiти на якiсь компромiси, наприклад, запровадити змiшану мову викладання, скажiмо, частину предметiв викладати українською,  частину -- мовою нацiональних меншин тощо. I треба шукати iншi шляхи, робити українську мову необхiдною в застосуваннi, щоб люди бачили, що вона їм потрiбна.                                                           
 
Наталiя ВАСЮНЕЦЬ, Iрина ЛОПУХ, Експрес

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Y

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter