Новини

22:57
Іван Редкач хоче боксувати вже через три тижні
22:28
Українець став найактивнішим гравцем "Боруссії" у першому таймі проти Гамбурга
22:03
Екс-гравець "Динамо" в Німеччині заробляє більше, від екс-дніпрянина

ТЕХНОЛОГІЇ

На дні марсіанського кратера Сахеки вчені виявили невідомі рештки, які, на думку фахівців, належать кораблю прибульців.Як повідомляють іноземні ЗМІ, унікальна знахідка шокувала уфологів.

Чому українці люблять одягатися навіть у будні, як на свято

13.09.2017 17:10
Чому українці люблять одягатися навіть у будні, як на свято
У багатьох країнах світу люди дуже спокійно ставляться до зовнішнього вигляду. Заможні часто ходять у розтягнутих та дірявих футболках і ніхто не надає цьому великого значення.
 
А що ж ми  українці? Останній гріш готові віддати за новенький костюмчик чи сукню  лише б гарно виглядати в друзів на дні народження!
 
Звідки ж у нас ця манія ошатно одягатися? Розмовляємо з Христиною Твердохлібовою, психологом, Яриною Сліпецькою, майстринею етнічного одягу, Анастасією Панковою, науковим співробітником Музею Івана Гончара.
 
 Як одягалися наші пращури, чи любили вони гарно виглядати?
 
А. Панкова:  Ще й як! Святкова сорочка в дівчини була максимумом із того, що вона могла зробити. Якщо в неї не було грошей на дорогу тканину чи нитки, надзвичайна увага приділялася виконанню. Якщо дівчина була з багатої родини, сорочку шила ткаля з тонкого полотна й вишивала шовком. А незаможні селяни обходилися тканинами з льону та конопель. Та, мабуть, найдорожчим елементом вбрання українок було намисто. Так, одна нитка коралового намиста коштувала, як корова! Та одну ж ніхто тоді не носив. У середньому їх було від двох до п'яти, а подекуди жінки прикрашали всю шию. Уявіть, скільки це коштувало!
 
Я. Сліпецька:  Намисто вартувало таких великих грошей, що коли, наприклад, господиня йшла далеко на полонину, то одягала на себе всі прикраси. Але не щоб похизуватись. Якщо б із її домом щось сталося, за намисто вона могла купити собі нову хату.
 
 Українці мали багато речей у гардеробі?
 
Я. Сліпецька:  Дві-три пари чобіт вже вважалося надбанням великого гардеробу. Бо переважно ураїнцям доводилося ходити босоніж. А в одязі жінки любили розмаїття. Через те, що після весілля молодиця вже не мала часу на ткацтво, бо потрібно було доглядати чоловіка та дітей, одяг готували замолоду. Так, перед шлюбом дівчина повинна була мати мінімум 40 сорочок, а якщо заможніша  понад сотню. З них декілька святкових, а решта  буденні. Повсякденний одяг оздоблювали не такими яскравими кольорами, але все одно прикрашали вишивкою, що займало дуже багато часу.
 
А. Панкова:  Куди менш вибагливими в одязі були чоловіки. Їхні сорочки часто не були розшиті орнаментом, хоча це залежало від дружини. Чоловічих строїв збереглося дуже мало, одиниці. Мужчини одяг зношували та викидали. На свята хлопці та чоловіки теж не вирізнялися ошатністю: сорочка, пояс і капелюх зі стрічками чи пір’їнами.
 
 Діти, певно, ледь не билися, щоб отримати коштовні речі у спадок?
 
А. Панкова:  Матері неохоче віддавали донькам ошатні елементи гардеробу, бо самі хотіли красиво виглядати. Тому якщо речі успадковувалися, то зазвичай від бабусь. Небажання матерів ділитися одягом з доньками чи дівчат із сестрами коштувало неабияких грошей батькові. Кожній жінці в домі доводилось купувати окрему скриню, яка коштувала, як корова. Ця скриня замикалася на замок, ключ від якого мала лише власниця. До таких заходів вдавалися, щоби хтось тишком не "позичив" щось з одягу.
 
 Чому українці прагнуть виглядати, як на червоній доріжці, навіть у будні?
 
Х. Твердохлібова:  Колись це було способом сказати: “У мене все добре, дивіться”. Жінки так привертали до себе увагу чоловіків та підіймали собі самооцінку заздрісливими поглядами подруг. Це один із способів показати свою вартість, і в Україні він не втрачає популярності. Ми можемо купити дорогу одежину, а потім цілий місяць їсти тільки кашу.
 
Схильність до скуповування одягу мають особливо люди з бідних родин, яких батьки одягали гірше, ніж їхніх однолітків. Часто саме ці люди одягаються “по-багатому”, за принципом “чим більше всього, тим красивіше”. 
 
Різниця в ставленні до зовнішнього вигляду між нами та європейцями така: вони піклуються про себе, свій комфорт, а нам важлива чиясь думка про нас. Тому в інших країнах люди більше уваги приділяють своїй фізичній формі, способу життя, мало фарбуються та майже не носять підборів, а нам для "карнавалу" потрібен лише мінімальний привід.
 
Інна КУЧЕР, газета Експрес

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

R

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter