ТЕХНОЛОГІЇ

Балкон – найпопулярніше місце для сушіння випраних речей. Такий вибір цілком логічний: чисте повітря надає речам свіжості і значно пришвидшує процес висихання.

"Перевірка крові в нас -- нікудишня"

19.06.2017 18:10
"Перевірка крові в нас -- нікудишня"
14 червня у всьому світі відзначатимуть день донора. В нашій  країні потреба крові стоїть доволі гостро, адже регулярно  співвітчизників закликають стати донорами для порятунку життя  важкохворих та військових. А невже в нас справді бракує крові?
 
 
-- Зараз чи не найчастіше в суспільстві звучить питання про те, а чи вистачає в країні крові, -- говорить “Експресу”Лариса Вахненко, лікар-трансфузіолог вищої категорії, президент асоціації безкорисливого донорства крові "ПоКроВа". -- Але однозначно відповісти на це не можна, бо у всьому світі немає ситуації, аби вистачало препаратів крові, а у нас -- ще й війна. Тому Україна вдвічі більше за інші держави потребує добре налагодженої роботи системи служби крові, проте вона в нас не працює. Спитаєте, чому? МОЗ уже давно закинуло цю службу. Близько 20 років фахівці галузі намагаються зрушити це питання з мертвої крапки. Але в МОЗ на це не реагують. Тож через неефективність роботи такої служби складається враження, що крові бракує.
 
Основною проблемою є грубе втручання приватного фармбізнесу, в інтересах якого є збільшення експортного потенціалу. Препарати крові й плазми з України відправляють великими партіями за кордон (тоді як вони мали б бути для нашого народу), мова про дуже
великі гроші. МОЗ не перешкоджає цьому, не створюються умови партнерства, держава не контролює цієї сфери взагалі. Тут царює повний безлад.
 
А не дак давно цим питанням зацікавились у Європі, до нас приїжджали представники Єврокомісії, стурбовані небезпекою з боку нашої крові. Непокоїтися справді є через що, адже тестування крові в нас нікудишнє, цього процесу ніхто не контролює. У нас не проводять генетичне тестування (мова про полімеразно-ланцюгову реакцію), тоді як у всьому світі без такого аналізу перевірка крові не вважається повноцінною.
 
Зауважу, йдеться про найбільш небезпечну біологічну речовину з-поміж тих, що існують, виявити всі інфекції в ній просто неможливо. При тім в нашій державі кров становить небезпеку саме через неадекватне тестування.
 
Є ще одна проблема: у нас погано розвинута система агітування донорства. У всьому світі за такого роду допомогу людей винагороджують. У Законі України про донорство також передбачена винагорода, хоча й невелика, мова про 80 гривень за одну дозу й 160 гривень -- за літр. Та через бідність суспільства рідко коли кров здають не за плату, а здебільшого -- за винагороду з боку тих, хто потребує допомоги. Тому родичі хворих часто змушені просити людей здати кров, обіцяючи за це чималі гроші.
 
Що ж стосується питання, хто може стати донором, існують певні обмеження. Зокрема, мова про наявність інфекційних, венеричних, хронічних недуг, злоякісних утворень, хвороб крові. Є й вікові обмеження -- донором може стати громадянин України, якому виповнилось 18 років. Прийнято вважати, що після 60 -- 65 років здавати кров не можна, але у розвинутих державах віковий ценз не є лімітованим, тож кров може здати навіть 80-річна особа за умови, якщо показники здоров"я (мова в тому числі про артеріальний тиск та серцеву діяльність) у неї в нормі. Також береться до уваги вага претендента на донорство, зокрема, якщо цей показник менше 50 кілограмів, не можна здавати максимальну дозу (450 мілілітрів).
 
Додам, що здавати кров навіть корисно для самого донора, адже  при тім відбувається стимуляція кісткового мозку, в результаті  чого виробляються нові клітини крові. Тож йдеться про очищення  організму. Що вже говорити про порятунок життя іншої людини". 
 
 
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

I

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter