ЦІКАВО

16-річна Айріс відзнялася у новій рекламній компанії Burberry
"За годинку повернуся, я в басейн!" -- донька поцілувала мене у щоку і вибігла за двері. Я й уявити не могла, що вона вже не повернеться...
Американська пенсіонерка шокувала лікарів.
Телеведуча поділилася у мережі грайливим знімком.
Телеведуча поділилася у мережі новим вагітним фото.

ТЕХНОЛОГІЇ

Бiльшiсть чохлiв для планшетiв виконує тiльки одну функцiю — захисну.
Стандартнi накладки, конверти, портмоне i книжки оберiгають гаджети вiд падiння та забруднення, але не розширюють їх можливостей.
На територiї мiста Тяньцзiнь (КНР) у 2017 роцi буде вiдкрито спецiалiзований науковий центр iз клонування тварин -- найбiльший у свiтi.

Чому навiть обачливi й поiнформованi люди потрапляють у пастки карткових шахраїв

17.02.2017 17:55
Чому навiть обачливi й поiнформованi люди потрапляють у пастки карткових шахраїв

Сума вкрадених шахраями грошей iз банкiвських карток збiльшилася минулого року в чотири рази в порiвняннi з 2015-м -- до 339,13 мiльйона гривень! Такi данi дослiдження наводить Українська мiжбанкiвська асоцiацiя членiв платiжних систем ЕМА. Пише газета "Експрес".

Чому це вiдбувається -- побiльшало шахраїв чи споживачi карток стали менш обачливими?

-- Головна причина -- безкарнiсть таких злочинiв, яка призводить до того, що дедалi бiльше шахраїв були задiянi минулого року в схемах вiшингу, -- розповiдає директор асоцiацiї Олександр Карпов. -- Згiдно з нашими даними, у 2016-му з допомогою саме вiшингу пройдисвiти вкрали 275 мiльйонiв гривень, що в п'ять разiв бiльше, нiж за позаминулий рiк.

Вiшинг -- це дзвiнки клiєнтам банкiв задля виманювання реквiзитiв платiжних карток, потрiбних для проведення операцiй без використання картки. На жаль, дуже часто людина сама повiдомляє шахраям усi данi. Останнiй випадок нас просто шокував. Тринадцять разiв злочинцi телефонували однiй жiночцi, i вона не тiльки тринадцять разiв диктувала реквiзити своєї картки, а й стiльки ж разiв повiдомляла одноразовий пароль, надiсланий у SMS. I тiльки пiсля того, як у неї пiд нуль списали 139 тисяч гривень, зателефонувала до банку й спитала: "А чому банк мене не захистив?" Найчастiше люди самi виннi, бо "ведуться" на такi "розводи". Треба запам'ятати раз i назавжди: нiколи й нiкому не можна повiдомляти данi своєї платiжної картки, хто б не телефонував.

-- Як дiяти людинi, котра погарячкувала й усе-таки комусь розповiла конфiденцiйну iнформацiю про свою картку?

-- Потрiбно виконати три дiї. По-перше, заблокувати картку, зателефонувавши до банку, що видав вам картку, або заблокувати картку самостiйно за допомогою iнтернет-банкiнгу. По-друге, звернутися iз заявою до банку та до кiберполiцiї.

-- А звiдки шахраї беруть телефоннi данi?
   
-- Люди часто самi вмiщують iнформацiю в мережi, коли щось купують чи продають, залишають свої контактнi данi в магазинах. Можливо, у зловмисникiв є й iншi ресурси, звiдки вони дiзнаються iнформацiю. Часто вони телефонують i просто питають: у вас картка "Ощаду" чи "Приватбанку". У кожному другому випадку це буде картка або одного банку, або другого. Далi все залежить вiд майстерностi шахрая, тобто вiд його вмiння розговорити людину.

-- Якi ще види шахрайства найбiльш поширенi?

-- Фiшинг. Шахраї створюють одноразовi веб-ресурси (на тиждень-два), з допомогою яких збирають данi про банкiвськi картки (номер картки, термiн її дiї, тризначний код безпеки зi зворотного боку картки (код CVV2/CVС2), код iз банкiвських sms). Кiлькiсть виявлених за минулий рiк фiшингових сайтiв збiльшилася в 4,5 раза в порiвняннi з 2015-м -- до 174 веб-ресурсiв. 90 фiшингових сайтiв пропонували "поповнити" мобiльний, ще 54 шахрайськi веб-ресурси нiбито здiйснювали грошовi перекази з картки на картку, а 28 -- пропонували обидвi послуги. Втрати вiд шахрайських операцiй в iнтернетi за пiдсумками минулого року збiльшилися вдвiчi -- до 63,68 мiльйона гривень.

Щотижня додається три-п'ять нових фiшингових сайтiв. Усього за два днi нового 2017-го року фiшинговий сайт, що начебто надавав послуги з поповнення мобiльного рахунку, зiбрав данi понад 800 банкiвських карток! Часто фiшинговi сайти маскуються пiд вiдомi платiжнi сервiси (переважно пiд Portmone), а також пiд банки й "Укрпошту", тому треба бути дуже обачними.

Якщо говорити про банкоматне шахрайство, то найпоширенiший кеш-трепiнг. Щодня банки знаходять три-чотири "грошовi капкани" на своїх банкоматах. Найчастiше кеш-трепiнг застосовують у великих мiстах у людних мiсцях. Шахраї встановлюють на слот для видачi готiвки пастку -- спецiальну планку з клейкою стрiчкою, що перешкоджає виходу грошей. За один день з допомогою такого шахрайства можна ошукати 10 -- 15 осiб.

-- Якi поради можете дати? Як не потрапити на гачок пройдисвiтiв?

-- Якщо вам телефонують i кажуть: "Потрiбно звiрити данi банкiвської картки" -- кладiть слухавку одразу, бо це шахрайство. Хочете пересвiдчитися в цьому -- наберiть свiй банк i спитайте, чи вам телефонували. Даю гарантiю, що в банку вам скажуть: нiхто не телефонував. Перевiряти установi вашi платiжнi данi нема потреби, бо вони в неї є.

Щодо фiшингових сайтiв, то основна порада -- нiколи не поповнюйте рахунок мобiльного телефону, не переказуйте кошти з картки на картку та не берiть кредити он-лайн на невiдомих та неперевiрених сайтах. Не заходьте на такi сайти через спливнi вiкна, а також особливо пильно перевiряйте веб-ресурси з помiткою "Реклама", якi зазвичай вмiщенi першими на сторiнцi пошукової видачi, -- шахраї добре знаються на веб-маркетингу.

Якщо немає часу провести самостiйну вiзуальну перевiрку сайта або ж навiть пiсля перевiрки залишилися сумнiви, скористайтеся двома безплатними сервiсами. Перший -- "Чорний список сайтiв" асоцiацiї ЕМА. Другий -- STOP FRAUD Кiберполiцiї України. За їх допомогою можна швидко перевiрити, чи не внесено ресурс у базу виявлених сайтiв-шахраїв.

-- А що робити, коли банкомат не видає грошей?

-- Перша порада -- не вiдходьте вiд нього, не з'ясувавши причини неотримання готiвки, перевiрте слот для отримання готiвки. Якщо є пiдозри на кеш-трепiнг, потрiбно зателефонувати до банку, що обслуговує пристрiй, за номером, вказаним безпосередньо на банкоматi, або до свого банку за номером, вказаним на зворотi картки.

-- Чи реально повернути кошти, якi вкрали кiбершахраї?

-- Це дуже проблематично. Звичайно, деякi банки намагаються щось оперативно повернути, заблокувати кошти, але стандартної процедури повернення грошей у таких випадках не iснує. Тому варто покладатися на свою пильнiсть.

Леся ЯСИНЧУК

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter