Експрес онлайн

Пошук

ТЕХНОЛОГІЇ

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook, пише
Команда американських дослідників навчила штучний інтелект розпізнавати фото, які були модифіковані в графічних редакторах.

Аналіз літописів зводить нанівець намагання Москви привласнити собі історію Русі

09.07.2018 15:30
Аналіз літописів зводить нанівець намагання Москви привласнити собі історію Русі
Невгамовна Росія не втомлюється твердити: держави "Київська Русь" ніколи не існувало. Мовляв, це взагалі вигадана назва. Натомість була Русь з осередком Залісся, на місці якого потім виросла Москва. Здається, Росія —  майстриня у привласненні чужої величної історії, пише газета "Експрес". Пригадуєте, як нещодавно у Москві кричали, що наш князь Володимир Великий, який охрестив Київську Русь, насправді російський?
 
Росія опирається на дослідження своїх істориків, які опираються на... свої знання. Натомість у такій серйозній справі знайти істину надзвичайно просто —  треба звернутися до літописів. Завдяки цим документам і можна зрозуміти, хто має рацію.
 
"Незаперечними аргументами того, що Русь —  наша, є згадки літописів, що переписані у XIV —  XV століттях із давніших оригіналів —  XII —  XIII століть, —  розповідає історик Олександр Палій, який і проаналізував історичні твори. —  Ідеться про Іпатіївський, Лаврентіївський, Галицько-Волинський літописи. Наприклад, у записах за 1146 рік сказано: "І Святослав, заплакавши, послав до Юрія в Суздаль, сказав: "Брата мені Всеволода Бог узяв, а Ігоря Ізяслав схопив. Піди-но в Руську землю, до Києва".
 
Або ж під 1147 роком, коли чернігівський князь Святослав Ольгович обступив місто Неринськ (у Рязанському князівстві), літопис повідомляє: "У той же час прибігли до Святослава із Русі отроки". Чи під 1173 роком, коли Ростиславичам було запропоновано покинути Київ і навколишні міста Білгород і Вишгород та піти до Смоленська, записано: "...і заремствували вельми Ростиславичі, що він позбавляє їх Руської землі". Загалом таких цитат —  сотні".
 
—  Про що свідчать ці літописні згадки? 
 
—  Про те, що окремо існувала Київська Русь, або ж Руська земля, і окремо —  Суздаль, Смоленськ чи Рязань. Ми бачимо: коли князі їдуть із цих територій, то їдуть у Русь. Тобто це не одна держава.
 
Русь —  те, що навколо Києва, навколо престолу князів. Йдеться про сучасну територію Центральної України —  Київської, Житомирської, Сумської та Чернігівської областей, частково —  Вінницької, Черкаської та Полтавської. Із XII століття під Руссю розуміють також і землі теперішньої Західної України. Русинами жителі цих територій називали себе до XVII —  XVIII століть, згодом почали частіше вживати термін "українці".
 
—  А що ж Московія? І які аргументи наводить Росія для ототожнення своєї історії з історією Русі? Коли почалося  пересмикування спадщини Русі на користь Московії?
 
—  А що ж Московія?
 
—  Зародилась вона на території Залісся. Ростово-Суздальське князівство XII —  XIII століть, з якого, власне, й веде відлік історія сучасної Росії, —  це землі фіно-угорських племен, зокрема народу меря, —  каже історик Олександр Палій. —  Це було князівство з наймолодшим Рюриковичем на чолі, що справно платило данину русичам. Проте сучасна Росія не може визнати цього факту, бо це не "по-імперськи". Вони воліють спотворювати історію, намагаючись вивести родовід як не від Риму, то від Київської Русі.
 
—  Назва "Русь" поширилася з Києва, —  додає доктор історичних наук, провідний науковий працівник Інституту історії України НАНУ Володимир Ричка. —  Як ми бачимо, літописці, фіксуючи якісь переміщення князя чи митрополита з Новгорода до Києва, казали, що "він пішов у Русь". Спершу назва "Русь" стосувалася лише середнього Подніпров'я. Потім поширилася на північні землі. І лише з ХІV століття з Руссю стали ототожнювати себе Володимирщина та Суздальщина.
 
Зауважу, тоді слова "Русь", "Руська земля" не мали національного значення. Ці поняття вживали у конфесійному значенні. "Руська земля" була "землею православних". Національна свідомість, у нашому розумінні цього висловлювання, з'являється лише тоді, коли народи перекладають тексти Святого Письма своєю мовою. У нас це —  Пересопницьке Євангеліє, у Росії —  Геннадіївська біблія.
 
—  Які ж підстави Росія знаходила для ототожнення своєї історії з історією Русі?
 
В. Ричка: —  Ідеологи Царства Московського, яке сформувалося у XV —  XVІ столітті, великого значення надавали ідеї давності походження своїх правителів. Вони пов'язували узами родинного споріднення московських царів з київськими князями, таким чином обгрунтовуючи своє право на сучасні землі України-Русі.
 
О. Палій: —  Московська пропаганда вигадувала такі нісенітниці, що це просто не вкладається у голові. Наприклад, так звана шапка Мономаха, яку тривалий час вважали подарунком візантійського імператора Костянтина Мономаха своєму онукові, Володимиру, насправді належала ханові Узбеку. Він подарував її московському князеві Івану Калиті, як своєму васалові. Тоді шапка була символом влади, а прийняти її —  означало цю владу визнати. І жодного стосунку до історії Русі цей артефакт не має.
 
—  Безумовно, ставити знак рівності між Руссю та Росією —  річ неприпустима, —  наголошує доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка Іван Патриляк. —  Тому що саме поняття держави Росія з'явилося після Північної війни 1721 року, коли Московське царство стало називатися Російською імперією. Це поняття запровадив Петро І. Він наполягав перед європейським географічним співтовариством, щоб на всіх картах Московія була позначена як Росія. Назву запозичив від грецького "Русь". 
 
—  Коли почалося пересмикування історії Русі на користь Московії?
 
О. Палій: —  У XV столітті. Тоді Московщина почала набирати силу, переманивши до себе декілька сіверських князівств, і владоможці одразу ж стали претендувати на всю Русь. Це була історична маніпуляція, спроба вкрасти чужий бренд. Але ніколи в історії територія Росії не називалась Руссю.
 
—  Історико-політичну боротьбу за спадщину Русі наші північні сусіди розпочали приблизно в 1460 —  1480 роках, коли Велике Московське князівство почало виходити з-під опіки Золотої Орди, —  додає кандидат історичних наук Сергій Громенко. —  Тоді для них постало питання: як далі жити й куди рухатися —  чи пов'язувати своє походження із владою царів ординських, а чи шукати якесь інше коріння? З'явилася, власне, ідея трактування, що Москва —  спадкоємиця давнього Києва.
 
Звідси й пішли заклики, що території колишньої Русі з центром у Києві, які на той час перебували під владою Литовського князівства, треба відвоювати. 1547 року, коли Іван Грозний прийняв титул царя великого та князя всієї Русі, вони й оголосили себе єдиними спадкоємцями всієї Русі, що існувала до монгольського вторгнення.
 
Відтоді, з кінця ХV-го —  середини ХVІ століття, і до сьогодні Москва у різних формах опрацьовує цю ідею. Така поведінка Росії зумовлена її бажанням виправдати свою експансію.
 
—  Які висновки з вищенаведених фактів можна зробити?
 
О. Палій: —  Росія має такий же стосунок до історії Русі, як Бразилія до історії Португалії чи Індія до історії Великої Британії. Якби, наприклад, сьогодні Росія захотіла перейменуватися на Китай, це зовсім би не означало, що разом із такою маніпуляцією вона б отримала у спадок кількатисячолітню китайську історію і культуру.
 
Наведені цитати з літописів —  очевидне підтвердження того, що історія Русі належить Україні. Ідеологічна суперечка за спадок Русі, яку протягом останнього півтисячоліття вели Київ і Москва, закінчується перемогою України.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Олена КОВАЛЬСЬКА, Наталія ВАСЮНЕЦЬ
 
 
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Y

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter