Експрес онлайн

Пошук

ТЕХНОЛОГІЇ

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook, пише
Команда американських дослідників навчила штучний інтелект розпізнавати фото, які були модифіковані в графічних редакторах.

На шляху до НАТО: Україна досі не зробила дуже важливого кроку для вступу до Альянсу

26.02.2018 12:30
На шляху до НАТО: Україна досі не зробила дуже важливого кроку для вступу до Альянсу
Заступник генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Роуз Геттемюллер заявила, що Україна відрізняється від інших держав, які прагнуть членства в НАТО. Вона зазначила, що залишилося 4 країни, які зацікавлені у членстві в НАТО: Боснія і Герцеговина, Македонія, Україна та Грузія, пише газета "Експрес".
 
"Всі ці чотири країни мають інтерес щодо НАТО, але Україна  —  єдина, котра не заявила про це як частину національної політики, що вона прагне отримання Плану дії щодо членства. А саме це є шляхом до членства в НАТО",  —  заявила Роуз Геттемюллер.
 
 —  Як же так сталося? Чому Україна єдина опинилася в такій невизначеній ролі?
 
— Слова Роуз Геттемюллер показують чітку юридичну позицію Альянсу,  — каже Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень.  —  Усе просто: якщо ви насправді бажаєте членства в НАТО, то в Альянсі для цього є процедура. Перший юридичний крок, який ви маєте зробити на шляху до членства,  —  зафіксувати себе як країну-претендентку (аспірантку). Для цього треба подати офіційну заявку на одержання Плану дій з отримання членства (ПДЧ).
 
 — Перед Бухарестським самітом НАТО 2008 року Україна з ініціативи Президента Ющенка подала таку заявку за підписами глави держави, прем’єра і спікера парламенту,  —  уточнює Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна  —  НАТО”.  —  Щоправда, тоді довкола цієї мети не було реального консенсусу ані політичних еліт, ані народу, ані Заходу. Тому Україні та Грузії, які висловили зацікавлення у членстві в НАТО, саміт Альянсу відмовив у наданні ПДЧ. Щоправда, зафіксувавши у своїх документах зобов’язання колись прийняти.
 
Але у 2010 році Президентом України став Янукович, і євроатлантичну інтеграцію вилучили із законодавчого переліку зовнішньополітичних цілей України. А в НАТО, відповідно, офіційно викреслили Україну зі списку “держав-аспірантів”. Тому Україна постала перед потребою знову подавати заявку.
 
 —  Чому досі не зробила цього?
 
Г. Перепелиця:  —  Сьогодні чимало експертів-порохоботів стали навіювати суспільству думку, що ми маємо інтенсивну співпрацю з Альянсом в рамках щоразу затверджуваної Річної національної програми, і ПДЧ нам у принципі не потрібний. Мовляв, за змістом РНП  —  це той самий ПДЧ, тож ми, згідно з річними програмами, будемо реформуватися до 2020 року, а коли станемо досконалими, то НАТО нас колись і без ПДЧ прийме. А як офіційну позицію держави цю лінію в жовтні презентував голова Місії України при НАТО Вадим Пристайко.
 
С. Джердж:  —  Але тут відсутня логіка! Доки ми не подали заявку, ми  —  не аспірант, не держава, над питанням членства якої хтось починає думати у Брюсселі та західних столицях. Ми  —  просто одна з держав умовної половини світу, яка має з НАТО добрі відносини.
 
Тож я переконаний, заявка має бути подана і якнайшвидше. А відмови боятися не варто  —  вона не закриває шлях до вступу, а, навпаки, стає важливим кроком із таких, які буде дедалі важче ігнорувати тим державам у Альянсі, що не хотіли б нас там бачити, аби не дратувати Росію. Свого часу такий шлях пройшли країни Балтії  —  спершу із заявлених ними прагнень у Брюсселі сміялися, а потім це стало реальністю, і доволі швидко.
 
 —  Чому в такому разі керівництво України взяло курс на подання заявки на ПДЧ аж у 2020 році, а не, скажімо, цьогоріч  —  до липневого саміту НАТО в Брюсселі?
 
Г. Перепелиця:  —  Все досить очевидно. Заявка на отримання ПДЧ (а особливо, якщо його нададуть)  —  це серйозне зобов’язання щодо проведення реформ. Адже насправді в реформах, яких вимагають при вступі в НАТО, реформування армії  —  це лише незначна частина. Річну національну програму співпраці ми самі собі пишемо, Брюссель її погоджує, а не виконали, то що ж  —  спробуємо наступного року те саме. А от із ПДЧ все навпаки: головна роль у його складенні  —  за НАТО. Альянс сприймає його виконання вже і як своє зобов’язання, тому жорстко контролює виконання країною кандидатом.
 
Ніхто тих реформ проводити в Україні не хоче. Тому нині подавати заявку Петрові Олексійовичу не вигідно.
 
Андрій ГАНУС
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram  
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Y

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter