ТЕХНОЛОГІЇ

Щодня сотні наших співвітчизників вирушають на роботу за кордон.
Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.

Різдво під свист куль

07.01.2018 19:40
Різдво під свист куль
Замість родини – побратими, замість святкового застілля – кутя і пампухи на ящиках для зброї

І тиха молитва. Хлопці зізнаються, що навіть атеїсти на Різдво просять у Бога миру і злагоди для країни. Дух свята єднає. Хлопці і дівчата разом колядують – тихо, бо водночас спостерігають за діями ворога, пише газета Експрес.

На Святий вечір українські військові по змозі телефонують рідним: "Мамо, ти вареників з вишнями наліпила? Мої улюблені! Тато дідуха поклав? Колядувати з тіткою Оксаною будете? Вчіть нові колядки – наступного року співатимемо разом! Я незабаром повернуся, чекайте!"

...Біля бліндажа хлопці встановили ялинку – прикрасили її військовою втрибутикою. Поряд розставили ящики для зброї – на них викладають різдвяні страви: кутя, пампухи, голубці, вареники... Щось привезли вононтери, щось – зготували кухарі.

"Самі можемо зварити узвар, – розповідає Антоній Борисов, військовослужбовець добровольчого батальйону ОУН. – Щось схоже на кутю – з медом, родзинками і всім, що під рукою. Таке мішає кожен бліндаж. Навіть мак тремо у казанку! Щоправда, ще жодного разу не розтерли так, як треба... Та головне – страва виходить солодкою і смачною".

"Деяким підрозділам привозять Вифлеємський вогонь, – каже Олег Мулярчук, боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади. – Інші ж запалюють різдвяну свічку – волонтери чи капелани можуть на наше прохання освятити її у певному храмі. Наприклад, у тому, до якого ми ходили вдома.

Між іншим, спиртного в нас нема – адже в будь-який момент вечерю може перервати бойовий наказ".

Так, саме у святкові дні сепаратисти особливо активно обстрілюють позиції наших військових.

"Правду кажучи, не завжди є настрій святкувати – на Різдво особливо гостро відчуваєш сум за рідними, за домом, – розповідає Тимур Половинка, снайпер 46-го батальйону спеціального призначення "Донбас". – Цього року зберемося в колі побратимів. Стіл накриємо, пригадаємо друзів, які вже ніколи не сидітимуть поруч".

Хто не в наряді, сідають разом за столом, моляться і вітають один одного: "Христос ся рождає!". Потім можна почути і "Нова радість стала",  і "Бог ся рождає", і "Во Вифлеємі – весела новина"... Іноді йдуть колядувати і на сусідні позиції. На свята до бійців обов'язково приїжджають капелани.

"Напередодні Різдва повсюди – у штабах, на бойових позиціях, в окопах, бліндажах, укриттях, на складах – організовуємо коротку проповідь про народження Сина Божого. Бійці з радістю слухають", – розповідає Руслан Рос, керівник першого українського батальйону військових капеланів.

Після цього капелани спілкуються з бійцями, переважно сам-на-сам. Намагаються їх підбадьорити, дати необхідну пораду – в святкові дні, кажуть священики, військовим це потрібно найбільше.

"Найважче у свята саме те, що ти не вдома, а далеко від дітей, дружини, батьків. Хоч інколи навпаки здається, що саме тут, в зоні АТО, і є мій дім і моя сім'я", – зітхає 30-річний Микола Габдулхаков, боєць п’ятого батальйону Української добровольчої армії. За бажанням, бійці можуть прийняти Святе Причастя. Отець показує мені спеціальний американський набір військових капеланів – камуфляжна сумочка з чашею, невеликим блюдцем і штопором.

"Усіх нас єднає надія на перемогу та віра у зміни на краще в нашій країні, – каже Микола. – Переконаний, що в нас усе буде добре. Щасливого Різдва, моя країно!"

Наталія КІНДРАТІВ

Фото: СНІП

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter