ТЕХНОЛОГІЇ

Балкон – найпопулярніше місце для сушіння випраних речей. Такий вибір цілком логічний: чисте повітря надає речам свіжості і значно пришвидшує процес висихання.

Кінець спокійної епохи. Що задумав Дональд Трамп?

17.02.2017 00:10
Кінець спокійної епохи. Що задумав Дональд Трамп?
Це питання не дає спокою усьому світу. І для України воно особливо актуальне

Перші політичні кроки нового господаря Білого дому викликали негативну реакцію у лідерів низки впливових країн Заходу. “З обранням Дональда Трампа президентом США світ ХХ століття остаточно залишиться у минулому”, - такого висновку дійшов німецький дипломат, донедавна міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр. На його переконання, Німеччині треба підготуватися до неспокійних часів, сповнених непередбачуваності та невизначеності.

Не меншу стурбованість через прихід до Білого дому Дональда Трампа висловив президент Франції Франсуа Олланд. Адміністрацію нового президента США він вважає викликом для Європейського Союзу. "Будемо говорити відверто: є виклики, які кидає американська адміністрація. Це стосується правил торгівлі і нашої позиції щодо вирішення конфліктів у світі", -- наголосив Олланд.

У схожому дусі висловилась і канцлер ФРН Ангела Меркель. “Ми бачимо, що загальна структура, в якій працюємо у світі, швидко й радикально змінюється"

Негативно відреагував на перші політичні кроки Дональда Трампа і президент Європейської Ради Дональд Туск. “Зміни у Вашингтоні ставлять Європейський Союз у скрутну ситуацію, -- наголосив він. -- Нова адміністрація може поставити під сумнів останні 70 років американської зовнішньої політики... Тривожні заяви нової американської адміністрації – усе це робить наше майбутнє доволі непередбачуваним”.

Тим часом новообраний президент США не приховує своїх намірів налагодити контакти... з Росією. “Вони (росіяни), як мені здається, будуть раді знайти спільну мову з нами, -- переконаний Трамп. -- Це відповідає нашим спільним інтересам”.

То що ж задумав Трамп? Чи виправдані висновки лідерів ЄС про те, що він задасть бурхливий тон світовому порядку денному? Хто тепер може стати союзником США, а хто — опонентом? Про це — у розмові газети "Експрес" з експертом Інституту світової політики Миколою Бєлєсковим, директором Центру дослідження міжнародних відносин Миколою Капітоненком, економістом Всеволодом Степанюком та експертом з геополітичних питань Олександром Даниленком.

- Що означають заяви європейських лідерів про те, що з приходом Дональда Трампа на пост президента у світі настане кінець спокійної епохи?

М. Капітоненко: - Зовнішня політика США традиційно визначається їхнім статусом держави-лідера, єдиної наддержави у сучасному світі. Це накладає непрості обов’язки та вимагає відповідальності. Однак енергійна риторика Дональда Трампа підштовхує до висновку, що тепер стратегія США може бути скорегована. Схоже на те, що Трамп керуватиметься більш прагматичним підходом, тобто робитиме ставку на економічне зміцнення США та послаблення тих, хто нині набуває геополітичної ваги.

- Що змушує Дональда Трампа змінити пріоритети в економічній політиці?

В. Степанюк: - Ситуація, в якій опинились Сполучені Штати. Трамп бачить, що країна, яку він очолив, стрімко нарощує заборгованість. За підсумками минулого року, держборг США зріс на 1,36 трильйона доларів і становить уже 19,54 трильйона доларів. Цього року борг може сягнути чергового історичного рекорду - 20 трильйонів доларів.

Що цікаво, до приходу на президентський пост Барака Обами загальний розмір держборгу США дорівнював приблизно 10,63 трильйона доларів. Виходить, що за неповні вісім років заборгованість зросла майже удвічі. Америка набрала у борг 10 трильйонів доларів усього за вісім років. Попередні ж 10 трильйонів боргу накопичилися за понад 200 років! Державний борг Америки вже перевищує розмір ВВП країни! Зрозуміло, що це неабияк турбує Трампа. Він узявся виправляти ситуацію.

- Як саме?

В. Степанюк: - В економіці Дональд Трамп керується гаслом “Америка — передусім” і планує запровадження митних бар'єрів для інших країн. Він хоче зменшити частку імпортної продукції на американському ринку. На думку Трампа, вільна торгівля — це недобре. Він уже підписав указ про вихід з угоди про Транстихоокеанське партнерство, щоб американські компанії не могли переносити виробництво зі США у країни з дешевою робочою
силою і потім безмитно ввозити товари на американський ринок.

Тепер хоче по-новому узгодити деякі пункти Північноамериканської угоди про зону вільної торгівлі між США, Канадою та Мексикою або взагалі вийти з неї. Під ще більшим питанням опинилася Трансатлантична угода про зону вільної торгівлі між США та Євросоюзом, переговори щодо якої і так досить важко відбувалися торік. Американський президент дає зрозуміти, що готовий відмовитись і від цих домовленостей.

М. Капітоненко: - Трамп робить ставку на зменшення видатків США на оборону інших країн і скорочення американських міжнародних зобов’язань у сфері безпеки. Спроби реалізувати це на практиці зачіпатимуть основи багаторічної трансатлантичної єдності: відносини США із ЄС. Головний мотив Трампа: перекласти видатки на
колективну безпеку на європейців. Навряд чи це вдасться зробити, але збільшити внесок Європи у власну безпеку новий американський президент точно намагатиметься, і це буде не перша спроба американців у новітній історії.

Загалом же відносини США-ЄС є надто важливими, щоб їм щось по-справжньому загрожувало. Урешті-решт, Трамп не бачить у політиці Євросоюзу викликів для США. Адже в політичному і військовому сенсі ЄС - слабка організація.

- Які ж країни Трамп має намір послабити?

В. Степанюк: - Перш за все — Китай. Адже зростання економічної ваги Китаю протягом останніх десятиліть робить його потенційним претендентом на статус другої наддержави. Подивіться: за рівнем ВВП США поки що на першому місці у світі із 18 трильйонами доларів, а КНР на другому із 11 трильйонами доларів (це дані МВФ
за підсумками 2015 року). Однак ВВП США за той же 2015-й зріс лише на 2,4%, а ВВП Китаю — на 6,9%. Економісти припускають, що Китай має шанси вибитися у світові лідери.

М. Капітоненко: - Так, Трампа це дуже непокоїть. Тому між Вашингтоном та Пекіном можлива торговельна війна. У цій війні Росія може стати Америці корисним ситуативним союзником. Думаю, Трамп це розуміє і візьме до уваги під час формування російської стратегії.

М. Бєлєсков: -- Дональд Трамп ще під час передвиборчої кампанії робив заяву економічного змісту про те, що Китай підриває промисловість США й обіцяв запровадити мито 45%, яке автоматично порушує будь-які приписи СОТ і створює передумови для торговельної війни. Але вже після виборів Трамп і його команда дали зрозуміти, що, крім економічного, буде ще й геополітичне протистояння з Китаєм.

Трамп заявив, що не вважає себе зв'язаним принципом єдиного Китаю. Потім у Білому домі вже порушили питання Південно-Китайського моря. Зокрема, заявили, що Штати можуть припинити китайський проект із розширення могутності в Азії. Як відомо, нині Китай веде гігантське будівництво в акваторії Південно-Китайського моря — намиває штучні острови, розгортає на них військові бази й оголошує їх суверенною китайською територією.

Так само нікуди не зникла проблема комуністичної Північної Кореї (КНДР), яку Трамп також вважає частиною порядку денного зовнішніх відносин. Узагалі Трамп переконаний, що Китай поводиться цинічно — з одного боку, підриває виробництво у США, отримує користь від такої ситуації, а з іншого — не допомагає американцям приборкати Північну Корею з її ракетними і ядерними амбіціями.

- З чийого боку іще Штати бачать нині загрозу?

О. Даниленко: --З боку Ірану. Днями Трамп назвав Іран "терористичною державою номер один", яка "не поважає США". Сказав, що ця держава "спонсорує тероризм", "вони відправляють гроші і зброю всюди". Вашингтон попередив Тегеран, що той грається з вогнем, проводячи останніми тижнями випробування балістичних ракет і надаючи підтримку деяким угрупованням бойовиків на Близькому Сході.

Загалом американський президент украй не задоволений тим, що світові лідери погодились 2015 року на укладення з Іраном угоди про обмеження ядерної програми в обмін на скасування міжнародних санкцій. Трамп обіцяє вести жорсткішу позицію, ніж Обама, і готовий до запровадження нових санкцій проти Тегерана.

- Яку політику Сполучені Штати можуть тепер вести щодо Росії? Чи може Москва стати союзником Вашингтона у протистоянні Китаю та Ірану?

О. Даниленко: --Трампу потрібні союзники в геополітиці. Він хоче притиснути Китай до стіни. Він хоче нейтралізувати Іран на Близькому сході.
    
- А хіба існують причини, через які росіяни могли би погодитися порвати з Іраном, що підсилює їхню присутність на Близькому Сході?

О. Даниленко: - Якщо Трамп пообіцяє Путіну вигідну угоду, той може проміняти співпрацю з Іраном на співпрацю з Вашингтоном. Для прикладу, США може запровадити санкції проти Тегерана, зокрема обмежити для нього торгівлю газом і нафтою на світовому ринку. Хто виграє від цього? Безумовно, Росія. Адже тоді та ж Європа, що нині стала частково переходити на іранські енергоносії, знову більше купуватиме у Росії. А це не тільки прямий дохід РФ від такого від такого заміщення, а й фактор утримання вищих цін на енергоносії у світі, і більша залежність ЄС від Кремля.

М. Бєлєсков: - Та й можливість спільних дій Москви і Вашингтона щодо Пекіна для протидії його стрімким амбіціям американські політичні реалісти (Міршаймер, Волт, Грем) вважають виправданою. На їхнє переконання, нормалізація відносин з Москвою дозволить запобігти сповзанню Росії у зовнішньополітичну орбіту Китаю, що тим самим змінює баланс у Євразії не на користь США.

- Чи можуть постраждати інтереси України в разі налагодження дружби між США І Росією?
 
О. Даниленко: - Думаю, що так. Наступного року в Росії мають відбутись президентські вибори. І Путіну потрібно продемонструвати якісь успіхи. Таким успіхом може стати перезавантаження відносин зі США. Заради ситуативної дружби з Кремлем Трамп може пожертвувати інтереси України і де-факто погодитися, щоб Путін втілював тут свої амбіції.

М. Бєлєсков: - У планах Трампа може бути в першу чергу не зацікавлена Росія, адже за Україгну Трамп може виставити занадто високу ціну.

Ось щодо Ірану, то наразі міністр закордонних справ Лавров заявив, що слова президента США Дональда Трампа про те, що Іран - "країна-терорист номер один", не відповідають дійсності. Уже маємо першу пробуксовку.

І якщо позиція Росії не зміниться, то й Америці немає сенсу задовольняти вимоги Кремля щодо політики на українському напрямку. Я б не поспішав з висновками, хоча ситуація для нас дійсно дуже тривожна.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

o

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter