ТЕХНОЛОГІЇ

Велика конкуренцiя мiж торговельними мережами дає змогу українцям, якi заощаджують сiмейний бюджет, купувати якiсну й вiдносно недорогу технiку та товари для дому.

I, мабуть, жити хочете довго-довго?

16.02.2017 18:10
I, мабуть, жити хочете довго-довго?
За тривалiстю життя Україна опинилася на тому рiвнi, де були держави Захiдної Європи сто рокiв тому

МВФ наполягає на пiдвищеннi пенсiйного вiку в Українi до 63 рокiв. I це з погляду кредитора, який позичає нам кошти, цiлком логiчно. Адже долари МВФ -- це грошi платникiв податкiв захiдних держав, якi давно виходять на пенсiю у 65 рокiв. Притому пенсiйний вiк в Українi -- 60, а середнiй вiк виходу на пенсiю -- лише 49, пише газета Експрес

"Якщо я працюю довше, то чому це не може робити українець? -- спитає будь-який європеєць. -- Якби українцi довше й краще працювали, то, може, тодi не ходили б по свiту з простягнутою рукою".

Звiсно, українцi мають контраргументи. "Пiзнiше виходити на пенсiю нам не можна, бо в Українi тривалiсть життя набагато нижча, нiж у Європi. Чимало людей просто не доживатиме до пенсiї", -- саме це найчастiше можна почути, коли тривають дискусiї довкола пiдвищення пенсiйного вiку.

Але рiдко хто задумується, а чому ми так мало живемо? У сучаснiй Українi тривалiсть життя чоловiка -- як на Заходi в 1912-му, жiнки -- як там у серединi 1950-х рокiв.

Зачекайте, а хто винен у цьому -- стан медицини, рiвень життя, суспiльство чи й таки сама людина, яка не хоче позбутися шкiдливих звичок, займатися спортом чи якiсно харчуватись?

До обговорення цiєї теми ми запросили Лiдiю Ткаченко, старшого наукового спiвробiтника Iнституту демографiї та соцiальних дослiджень, професора Тараса Чабана, голову Всеукраїнської громадської органiзацiї "Українська серцева фундацiя", та експерта з демографiчних проблем Олену Палiй.

-- Про що свiдчить статистика?

Л. Ткаченко:

-- Середня тривалiсть життя в Українi становить 71,4 року. Нашi жiнки живуть 76,4 року, чоловiки -- на десять рокiв менше (66,2). Для порiвняння: торiк середня тривалiсть життя людей у країнах Євросоюзу перевищила 80 лiт.

Якщо з 1990-го по 2014 рiк у країнах ЄС вона збiльшилася з 74,2 до 80,9 року, тобто на 6,7 року, то в Українi ситуацiя гiрша -- за цей перiод прирiст становив лише 2,6 року.

В Українi тривалiсть життя збiльшується дуже й дуже повiльно. Це, до речi, характерна картина у всiх пострадянських державах. Така ж ситуацiя в Росiї, Бiлорусi, Молдовi, де також немає нормальної динамiки. Навiть країни Балтiї, якi колись були у складi СРСР, дуже вiдстають за тривалiстю життя вiд держав Захiдної Європи. I цей розрив майже не скорочується.

-- У чому рiч? Чому ми так мало живемо?

О. Палiй:

-- Головнi причини, якi формують високий рiвень передчасної смертностi й низьку тривалiсть життя, -- серцево-судиннi хвороби та зовнiшнi причини (нещаснi випадки, отруєння i травми). Їх зумовлюють головним чином нездоровий спосiб життя, неправильне (з високим вмiстом тваринних жирiв i малим споживанням овочiв та фруктiв) харчування, малорухливiсть.

Особливо шкодять здоров'ю курiння (2/3 українських чоловiкiв курять) i вживання спиртного, який, до того ж, є причиною багатьох нещасних випадкiв, зокрема отруєння. Якби в Українi взагалi усунути зовнiшнi причини смертi, то тривалiсть життя чоловiкiв тiльки завдяки цьому чиннику збiльшилася б на 3,7 року, а жiнок -- 1,1 року. Алкогольно залежна смертнiсть (злоякiснi новоутвори глотки i
стравоходу, хронiчний алкоголiзм й алкогольний психоз, алкогольний та iншi цирози печiнки, усi зовнiшнi причини) вкорочує середню тривалiсть життя чоловiкiв на 4,6, а жiнок -- на 1,7 року.

Л. Ткаченко:

-- Очевидно, що є проблеми в нашому способi життя, у стосунках у сiм'ї, суспiльствi. У нас манера спiлкування трохи iстерична. Люди не поважають одне одного. Все це не дуже добре впливає на тривалiсть життя.

Т. Чабан:

-- Здоров'я нацiї залежить не тiльки вiд спадковостi, екологiї, системи охорони здоров'я, а й вiд способу життя людей, їхньої фiлософiї та культури. От вiзьмiмо Японiю. Там тривалiсть життя одна з найвищих у свiтi -- 88 рокiв. Секрет довголiття японцiв дуже простий i полягає найперше в правильному харчуваннi. Наприклад, вони фактично вiдмовилися вiд солi. Завдяки цьому iстотно зменшилася кiлькiсть серцево-судинних недуг -- iнсультiв та iнфарктiв.

Японцi мало вживають тваринних бiлкiв, багатих на поганий холестерин, а вiддають перевагу морепродуктам, що мiстять ненасиченi жирнi кислоти. Останнi захищають судини вiд атеросклерозу, нормалiзують артерiальний тиск.

Та правильне i здорове харчування -- тiльки один iз чинникiв здоров'я цiєї нацiї. Японцi надзвичайно фiзично активнi. Згiдно з дослiдженнями, фiзкультурою та спортом у цiй країнi займається понад 80% населення. Ранок у бiльшостi японських родин починається саме з фiззарядки. Чого не можна сказати про українцiв, якi часто тiльки декларують, що виконують фiзичнi вправи.

У скандинавських країнах, якi також є лiдерами за тривалiстю життя, теж iснує культ здорового способу життя. Близько 70% фiнiв активно займаються спортом, а 50% жiнок у Фiнляндiї ходять на роботу пiшки чи їдуть на велосипедi. До речi, у Швецiї нерiдко можна побачити високопоставлених чиновникiв на велику. I це не заради показухи.

Свого часу я бував у Францiї. Середня тривалiсть життя жiнок там -- 85 рокiв. Подейкують, що француженки так довго живуть, бо п'ють багато червоного вина. Я зацiкавився цим питанням. Виявилося, що жительки Францiї п'ють не багато вина, а води. А правильне її вживання не тiльки додає здоров'я, а й сповiльнює старiння органiзму.

-- То який ваш висновок?

Т. Чабан:

-- Кожна здорова країна виробила свої рецепти довголiття. Здоровий спосiб життя -- це вже культура, фiлософiя бiльшостi розвинутих держав. Українцi часто ж не хочуть зiзнатись собi, що, примiром, курiння таки призводить до iнфаркту та iнсульту. Вони готовi у всiх негараздах зi здоров'ям звинувачувати погану воду, екологiю, медицину, владу. Всiх, але не себе. Тодi як на Заходi люди давно зрозумiли: їхнє здоров'я -- у їхнiх руках.

-- Можливо, має значення й рiвень медицини чи те, наскiльки країна багата? Чи правда, що чим вищий ВВП на одну особу в країнi, тим довше живе населення?

Л. Ткаченко:

-- Це не завше так. От вiзьмiмо Кубу, яка є дуже бiдною країною, але середня тривалiсть життя там близько 80 рокiв. Тому сказати, що все залежить вiд рiвня заможностi країни, напевно, неправильно. Вочевидь, вiдiграє роль i клiмат. Жителi пiвденних держав, де багато сонця, вiтамiну D, бiльш життєрадiснi. В Iталiї, Iспанiї, Грецiї, Португалiї люди також живуть дуже довго. А ми забитi негативними емоцiями, якi зжирають нашi нерви та здоров'я. Часто цi негативнi емоцiї ще й горiлкою запиваємо.

-- Якби населення мало звичку ходити на профiлактичнi огляди хоча б раз на рiк, то й тривалiсть життя була б довшою? Дуже часто люди звертаються до лiкарiв уже запiзно.

Л. Ткаченко:

-- А ви помiтили, що аптек у нас стiльки ж, як i продовольчих магазинiв, вони на кожному кроцi. Люди надивляться реклами, приходять до аптеки й купують, що хочуть. Дослiдження вражають: понад половина українцiв вдається до самолiкування. Думаю, найперше потрiбно впорядкувати продаж лiкiв, щоб бiльшiсть препаратiв усе-таки продавалися за рецептами. Тодi в людей було б бiльше мотивацiї пiти в полiклiнiку чи викликати лiкаря. Зауважила, що за кордоном немає такої кiлькостi аптек.

Т. Чабан:

-- Нещодавно прочитав, що Мiнiстерство охорони здоров'я Великобританiї рекомендує, щоб пацiєнтам з ожирiнням лiкарi не казали: "У вас надмiрна вага", а говорили: "Ви -- жирна чи жирний". Iнколи для того, щоб стимулювати людину щось робити, їй треба по-грубому ляпаса дати. Нашим чоловiкам, якi п'ють та зловживають спиртним, так i треба казати: "Ви не доживете до п'ятдесяти, бо здохнете ранiше, якщо вестимете такий спосiб життя". Iнфаркти, iнсульти -- це, власне, наслiдки саморуйнiвної поведiнки.

-- А може, люди не йдуть до лiкарiв, бо банально не мають грошей?

Т. Чабан:

-- Багато людей помирає вiд нелiкованої гiпертензiї. Але не тому, що не мали можливостi взяти її пiд контроль, бо це не дороге лiкування, а радше тому, що не хочуть, не розумiють, не вважають за потрiбне йти до лiкаря. Тут доречна примовка: доки грiм не вдарить, українець не перехреститься.

-- I що робити? Як переконати людей, що потрiбно правильно харчуватися й позбутися шкiдливих звичок, якi руйнують наше здоров'я? Досвiд яких країн показовий?

О. Палiй:

-- Фiнляндiї. Рiч у тому, що до Другої свiтової вiйни люди в цiй країнi вживали здебiльшого просту i здорову їжу, тому що не мали коштiв на вишукане й багате харчування. Однак у 50 -- 60-тi роки фiни стали жити краще та вживати, на їхнiй погляд, кращi продукти й у бiльшiй кiлькостi. У 1972 роцi типове харчування фiна складалося з жирних молочних продуктiв та ковбас. Здоровою їжею, особливо для дiтей, вважали масло, сир, сметану та незбиране молоко. Усiляка зелень сприймалася як "їжа для худоби". Бiльш нiж половина дорослих чоловiкiв курили.

У 1970 роках тривалiсть життя чоловiкiв у Фiнляндiї становила лише 66,2, а жiнок -- 74,5 року. Тому в одному з регiонiв країни -- Пiвнiчнiй Карелiї -- був започаткований п'ятирiчний проект, який мав на метi змiнити культуру харчування людей i їхню поведiнку. Була розгорнута велика кампанiя у ЗМI, дiтям у школi, студентам у вишах читали лекцiї про здорове харчування.

Змiнити думку та поведiнку людей було нелегким завданням, але зусилля виявилися немарними. Проект був вдалим i поширився на всю країну.

Iз часом у Фiнляндiї передчасна смертнiсть вiд серцево-судинних хвороб у чоловiкiв зменшилася в 1,8 раза, жiнок -- у 2,4 раза. Секрет простий: фiни стали вживати менше продуктiв з високим вмiстом холестерину, як-от масло, i замiнювати їх продуктами рослинного походження, й iстотно скоротилася чисельнiсть курцiв.

Оце -- правильний шлях. Ми сперечаємось, чи пiдвищувати пенсiйний вiк. А треба просто робити правильнi кроки, щоб люди жили довше.

Леся ЯСИНЧУК

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

v

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter