Експрес онлайн

Пошук

ТЕХНОЛОГІЇ

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook, пише
Команда американських дослідників навчила штучний інтелект розпізнавати фото, які були модифіковані в графічних редакторах.

В Україні можуть розіграти "сирійський сценарій"

15.05.2014 14:00
В Україні можуть розіграти "сирійський сценарій"
"Наша держава стає полiгоном для розминки, розiгрiву перед дуже iмовiрною вирiшальною битвою гiгантiв".

Уже ні для кого не таємниця, що сьогодні наша країна опинилася на вiстрi жорсткого протистояння мiж геополiтичними важковаговиками Заходу i Сходу.

Усе вказує на те, що боротьба точиться, як кажуть, по-дорослому: на кожну дію Заходу Росiя неодмiнно вiдповiдає ще одним спалахом тероризму та насильства на українськiй територiї.

Вiдтак дестабiлiзацiя на Донбасi, що вже переросла у справжнi бойовi дiї iз десятками вбитих, вуличнi сутички iз сепаратистами в Одесi, що призвели до ще бiльшої кiлькостi загиблих, спричинили появу в нашому лексиконi нової термiнологiї: як-от, наприклад, гiбридна вiйна.

Чим в iсторiї закiнчувалися такi конфлiкти? Про це - у розмовi з полiтичними експертами Юрiєм Куликом, Iгорем Золотаренком та польським полiтологом Войцехом Мiрчинським.

- Чи можемо ми говорити про те, що Україна нинi може стати поштовхом для глобального протистояння наддержав і нового переділу на євроазійському просторі?

I. Золотаренко:

- У березнi 1938 року Гiтлер увiв вiйська до Австрiї, через кiлька днiв провiв референдум, отримав 97 вiдсоткiв пiдтримки i поглинув Австрiю. У вереснi 1938 року вiн увiв вiйська в Судети, провiв референдум, отримав 99 вiдсоткiв голосiв й анексував Судети. Усi знають, чим це тодi закiнчилося. Нинiшнi ж подiї нiчим не вiдрiзняються вiд окупацiї Криму Росiєю в березнi 2014 року. До речi, аншлюс Австрiї та приєднання Судетiв на Нюрнберзькому процесi iнкримiнувалися нацистським лiдерам як злочин, хоча обидвi анексiї були здiйсненi майже без жертв i нiбито за згодою бiльшостi населення приєднаних територiй. Це ще один нюанс, який змушуватиме Захiд думати та дiяти.

Ю. Кулик:

- Нацiональну iдею Путiн сформулював, коли кiлька рокiв тому заявимв: мовляв, його найбiльша особиста трагедiя - це розпад СРСР 1991 року. I ось Україна, а з нею i увесь свiт отримали березень-квiтень 2014-го.

Керiвники США та Європи з досвiду 1938 -- 1939 рокiв знають, що вiд переможних блiцкригiв до затяжної вiйни з агресором - дистанцiя коротка, щонайбiльше рiк-два. Здоровий глузд пiдказує, що протистояти росiйськiй агресiї правильнiше вже зараз, на територiї України, маючи Україну за союзника, а не пiсля того, як її топтатиме чобiт росiян. Протистояти агресiї Росiї в Українi простiше ще й тому, що Україна - не член НАТО, тож немає необхiдностi формально оголошувати Росiї вiйну. Хоча насправдi така вiйна, на мою думку, вже почалася. Фахiвцi називають її
гiбридною вiйною.

- У чому суть цiєї гiбридної вiйни?

В. Мiрчинський:

- Гiбридна вiйна можлива тодi, коли на тлi слабкого, роздiленого в позицiях мiжнародного спiвтовариства вiдбувається повернення до полiтики зразка XIX столiття - сильнi держави нав'язують свою волю слабким. Сьогоднi ми спостерiгаємо саме такий розвиток подiй: нi Україна, нi iншi держави, що опинилися на лiнiї зiткнення геополiтичних платформ, не мають можливостi самостiйно вибирати свою долю. Вони затиснутi мiж росiйською сферою впливу - з одного боку i захiдною чи європейською - з iншого. Ранiше ця лiнiя прокреслювалася через Польщу, Угорщину, Чехословаччину, однак нинi вона змiстилася на схiд i проходить через Україну, Бiлорусь, Молдову та Грузiю.

I. Золотаренко:

- Наслiдком таких нових геополiтичних розкладiв стало те, що Україна нинi стала об'єктом ведення гiбридної вiйни з боку Росiї. Гiбридна вiйна - це сумiш класичного ведення вiйни з використанням нерегулярних збройних формувань. Тобто агресор, котрий веде гiбридну вiйну, укладає своєрiдну угоду з недержавними виконавцями - бойовиками, групами мiсцевого населення, органiзацiями, зв'язок з якими вiн категорично заперечує. Цi виконавцi можуть робити те, що держава-агресор не може, позаяк зобов'язана дотримуватися Женевської та Гаазької конвенцiй про закони сухопутної вiйни, тобто вчиняти теракти, убивати мирне населення.

Тому всю брудну роботу перекладають на плечi недержавних формувань, якi координуються з Кремля. На таку схему ведення вiйни надзвичайно складно реагувати. Коли кордон країни перетинає танкова дивiзiя  -- тут усе зрозумiло. Але в цьому випадку нiчого такого не вiдбувається. Замiсть того ми отримуємо безшумну анексiю, як у випадку з Кримом. Америка та Європа заявляють про те, що вони перехiд Криму до Росiї не визнають, але де-факто Путiн отримав те, чого хотiв, поставивши свiт перед доконаним фактом.

Ю. Кулик:

- Парадоксально, але доля свiту тепер певною мірою і в руках скромного миловара В'ячеслава Пономарьова, самопроголошеного мера Слов'янська.

Насправдi це дуже небезпечно. Бо гiбридна вiйна значною мiрою замiнила загрозу атомної вiйни - наддержави можуть тепер погрожувати одна однiй через Атлантичний океан не бомбардуванням, а ось тамими пономарьовими, якi вискочили, мов дiдько з табакерки, почали множитися i стали ще менш керованими, анiж ядерна бомба. Ексцеси виконавцiв такого "гiбридного" характеру були завжди. Спершу вони чiтко виконують чиєсь завдання, а потiм самi стають наполеонами. Тому й триває досi в рiзних формах конфлiкт в Афганiстанi та Сирiї, тому так важко закiнчувалася вiйна у В'єтнамi.

- Як протидiяти ворогу в такiй вiйнi?

I. Золотаренко:

- У гiбриднiй вiйнi час грає проти загарбникiв. Трохи оговтавшись i розiбравшись, що й до чого, жертви агресiї починають чинити опiр та воювати з нападником його ж методами. Саме це вже й вiдбувається в Українi. Поки здеградована армiя вiдновлюється i набирається сили, необхiдної для бойових дiй в умовах офiцiйно оголошеної вiйни, недержавнi формування почали свою роботу. Це й Нацiональна гвардiя, парамiлiтарнi формування окремих полiтичних сил, так званi чорнi чоловiчки, якi дiють у схiдних регiонах.

Крiм того, у гiбриднiй вiйнi проти Путiна беруть участь низка олiгархiв з їхнiми приватними батальйонами, футбольнi ультраси, а також безлiч простих громадян, готових до спiвпрацi з кожною з цих органiзацiй. Чисельнiсть бiйцiв у таких органiзацiях достеменно невiдома, однак ми знаємо, що їх досить багато. Захiд, до речi, також включився у гiбридну вiйну проти Росiї. I це, як свiдчать рiзнi джерела, вже не лише економiчнi санкцiї.

- Скiльки часу можуть тривати такi конфлiкти з огляду на iсторичний досвiд?

В. Мiрчинський:

- Такi подiї, якщо, не дай Боже, вони перейдуть у широкомасштабний конфлiкт, можуть тривати не рiк i не два. Наприклад, громадянська вiйна в Iспанiї за участю багатьох зовнішніх гравців, яка розпочалася 1936-го, тривала майже три роки. Вона також мала всi ознаки гiбридної вiйни, оскiльки на боцi республiканцiв воювало понад 42 тисячi добровольцiв iз 54 країн, а на боцi iспанських франкістів - понад 300 тисяч iноземних воякiв. Радянський Союз тодi пiдтримав республiканцiв, а Нiмеччина й Iталiя - франкістів. Ця вiйна дорого коштувала iспанцям: у нiй загинули близько мiльйона громадян.

Ю. Кулик:

- Є й сучаснiшi приклади - Сирiя, де сунiтська бiльшiсть бореться проти того, що майже всi ресурси країни використовує алавiтська меншiсть країни. Протести в Сирiї теж починалися мирно, на вулицi вийшли представники практично всiх соцiальних прошаркiв. Однак влада випустила проти них провокаторiв, роздала їм зброю - i почалася громадянська вiйна, що триває уже третiй рiк i забрала майже 200 тисяч життiв. Чого вартi лише провокацiї iз застосування хiмiчної зброї, коли загинули понад 600 мирних жителiв.

Поки виходу з цiєї позицiйної вiйни не видно, бо жодна зi сторiн не хоче йти на поступки, а Сирiя тим часом просто перестала функцiонувати як єдина країна. Притiм сирiйська влада звинувачує у вiйськових сутичках країни Заходу i США, якi, мовляв, пiдтримують повстанців. А тi, своєю чергою, заявляють про намагання сирiйцiв будувати демократичне майбутнє країни без диктатора Башара Асада, котрого пiдтримує Росiя.

- А скiльки, на вашу думку, може тривати нинiшнiй конфлiкт в Українi?

I. Золотаренко:

- Як стверджують вiйськовi експерти, нинi складаються певнi передумови для того, що Донецька i Луганська областi можуть стати такою собi українською Чечнею. Навряд чи цi регiони увiйдуть до складу Росiї, але нестабiльнiсть у них може затягнутися на кiлька рокiв, як це було в Чечнi або Приднiстров'ї. Iз Росiї просочуватимуться усiлякi козачки, бандформування, якi постiйно дестабiлiзовуватимуть ситуацiю. Утiм за рiк-два або й значно швидше ця територiя може бути повнiстю зачищеною - усе залежатиме вiд того, наскiльки швидко вдасться привести до нормального функцiонального стану українських силовикiв.

В. Мiрчинський:

- Важливо - не дати можливостi Путiну спровокувати повномасштабну громадянську вiйну в Українi. Кремлю конче потрiбнi масовi жертви серед мирного населення - що бiльше, то краще. Йому потрiбен такий собi український варiант "двох тисяч убитих мирних осетинiв". Адже лише за цих умов вiн зможе розпочати вторгнення своїх вiйськ в Україну. Якщо це станеться, нашу країну чекає руїна на довгi роки.

Так, на жаль подiї в Українi повернули хiд iсторiї у першу половину минулого столiття, коли вiдбувся великий передiл свiту. Для цивiлiзованих країн це неприпустиме явище. Усi ж пам'ятають, що Друга свiтова вiйна почалася з вiдмови Варшави виконати вимогу Берлiна щодо передачi йому Польського коридору - невеликої смужки землi, яка роздiляла нiмецьку провiнцiю Померанiя i Схiдну Пруссiю. На цю вiдмову Гiтлер вiдповiв уторгненням до Польщi.

Нинi на Заходi Путiна часто порiвнюють iз Гiтлером. Тож, добре засвоївши уроки iсторiї, і Європа, i США розуміють, що основна загроза стабільності на європейському континенті - путiнський режим.

Захiд на поступки Росії не пiде нiколи, тому Україна стає полiгоном для розминки, розiгрiву перед дуже iмовiрною вирiшальною битвою гiгантiв.

Юрiй ГРИЦИК

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

o

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter