Експрес онлайн

Пошук

ТЕХНОЛОГІЇ

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook, пише
Команда американських дослідників навчила штучний інтелект розпізнавати фото, які були модифіковані в графічних редакторах.

225 років тому Лувр уперше відкрили для публіки (фото)

18.08.2018 18:00
225 років тому Лувр уперше відкрили для публіки (фото)
Сьогодні це — найбільш відвідуваний музей світу, в якому чи не кожен марить побачити лише один шедевр, пише газета "Експрес".
 
8,1 мільйона — саме стільки відвідувачів побували тут у 2017 році. Якщо вирахувати вихідні, виходить майже по 26 тисяч щодня! Навіть величезні китайські та американські музеї таким похвалитися не можуть. Ще б пак, у котрому з них є найвідоміша картина планети — "Мона Ліза" да Вінчі?
 
Чимало туристів негайно біжать на побачення до неї, ігноруючи всі інші 35 тисяч представлених у залах артефактів, — які там єгипетські мумії, чи античні статуї, чи навіть Венера Мілоська і меблі Наполеона Бонапарта?! Їх вабить лише загадкова усмішка... Знайти "Джоконду" допомагають численні вказівники. Та на багатьох чекає розчарування: близько до полотна не підійдеш і детально не роздивишся. І не тільки через вічний натовп тих, хто хоче зробити фото чи селфі на тлі шедевра. Адже картину, вартість якої  понад мільярд доларів, дуже ретельно оберігають.
 
 
Після кількох інцидентів, коли роботу намагалися пошкодити, витвір Леонардо заховали у спеціальну "коробку" із грубої сталі та куленепробивного антивідблискового скла завтовшки 2 міліметри. Камера — герметична, захищає картину від вібрацій, тепла та вологості, у ній підтримують стабільний мікроклімат, а повітря, що потрапляє всередину, проходить через спеціальні системи фільтрації.
 
 
Поряд біля "Мони Лізи" сидить лише наглядачка. Тим часом відеокамери фіксують кожен рух кожного з відвідувачів. А спеціальні лазери стежать, чи не наближається хтось до полотна. Щойно перетнеш дозволену межу — спрацює сигналізація і примчать сек'юриті. Тож непомітно винести "Джоконду", як це сталося 22 серпня 1911 року, більше нікому не вдасться.
 
 
Тоді ж зникнення картини наробило великого галасу — і аж  через рік викрадач, що підробляв склярем у Луврі, виказав себе. Він вирішив продати творіння да Вінчі Італії — мовляв, хотів повернути шедевр на батьківщину. Та в його благородні мотиви не повірили і засудили на рік та 15 днів ув'язнення. У наші дні так легко не відбувся б!
 
 
Платити не треба
 
Перед знаменитою скляною пірамідою — входом до Лувру — зазвичай вилаштовується черга на десятки, а то й сотні метрів. Усіх, хто хоче потрапити всередину, перевіряють ретельніше, ніж в аеропорту, — аби ніхто не проніс зброю чи вибухівку.
 
 
Найдовші черги у дні, коли вхід вільний — це кожна перша неділя місяця з жовтня по березень. Тоді радять займати чергу за дві години до відкриття. Не купувати квитків, що в інші дні коштують 17 євро, можуть усі, кому ще нема 18 років, а також — жителі ЄС віком 18 — 25 років, викладачі мистецтва, шкільні вчителі, безробітні та люди з інвалідністю і ті, хто їх супроводжує. Є тут і спеціальні екскурсії для незрячих.
 
  
Тим, хто планує відвідати музей не раз, вигідно купити картку "Амі дю Лувр" — "Друга Лувра". Це абонемент постійного відвідувача, який можна придбати на одну чи двох осіб або навіть на всю сім'ю. Для дорослих він коштує 80 — 120 євро на рік, для молоді 15 — 28, якщо вам нема 26 років, і 35 — 60 євро — для тих, кому 26 — 29. Маєш такий абонемент — і ходи хоч щодня. А щоб уникнути черги перед Пірамідою — радять скористатися іншими, менш популярними входами, що у торговельному центрі "Карусель".
 
Цікаво, що квитки — не основне джерело фінансування музею. Торік відвідувачі принесли у скарбничку Лувру лише 83 мільйони євро із 320-ти. Благодійники пожертвували 19 мільйонів, 101 мільйон — це державні субсидії, а 73,4 мільйона — плата за ліцензію на використання бренда Лувр в Абу-Дабі. Решту музей заробив на наданні площ в оренду. Приблизно 38 — 40 мільйонів із цього бюджету призначені на закупівлю нових творів у колекцію.
 
 
Спершу не впускали, а потім — вигнали
 
...Мій візит до Лувру почався із непорозуміння. У прес-службі, а потім у касі мене запевнили, що із журналістським посвідченням вхід вільний. Однак контролерка на вході затялася: такий документ не підходить, і годі було їй щось довести. Я уже повернулася, аби йти до каси по квиток, та мене зупинила сухорлява жіночка в елегантному костюмі.
 
Мадам узялася вичитувати контролерці за несприяння пресі. "Не забувайте: ви тут представляєте не саму себе. Ви представляєте всю Францію! Адже ця колекція — надбання нації", — наголошувала вона. Приблизно з таким же формулюванням під час Французької революції Національна асамблея відібрала Лувр та всі королівські колекції в ув'язненого Людовіка XVI.
 
 
Як відомо, у серпні 1793-го, палац офіційно був відкритий як національний музей. Тоді тут і тисячі картин та скульптур не було. Активно поповнювати колекцію узявся вже Наполеон — він наказував вивозити мистецькі шедеври із завойованих міст та країн. До слова, якийсь час музей навіть мав його ім'я.
 
У наші дні колекція Лувру налічує понад 380 тисяч артефактів — на огляд виставлено менше 10%. Аби все це роздивитися, дня не вистачає. Час у музеї пролітає швидко.
 
Щойно я дісталася мого улюбленого Ель Греко — здійнявся галас. Коридорами та залами шеренгами крокували "люди в чорному". Наче загоничі в лісі на полюванні! Виявляється, так музейні працівники спонукають відвідувачів виходити наприкінці робочого дня. Вони стежать, аби нікого тут не залишилося. Прослизнути повз них неможливо. Хочете ще мистецтва? Приходьте завтра!
 
Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту  
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Юлія ПОСТОЮК, Париж
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Y

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter