ТЕХНОЛОГІЇ

Щодня сотні наших співвітчизників вирушають на роботу за кордон.
Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.

Найвідоміший свій вірш Тарас Шевченко написав на Різдво

08.01.2018 21:05
Найвідоміший свій вірш Тарас Шевченко написав на Різдво

Коли підіймаєшся до могили українського пророка в Каневі, перехоплює дух! Знаний змалку "Заповіт" оживає: тут видно і степ, і лани широкополі, і Дніпро, і кручі. А слова "кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте" набувають у серці нового сенсу.

"Вірш "Як умру, то поховайте..." набув популярності майже одразу після написання Кобзарем, -- розповідає газеті Експрес Олександр Боронь, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка. -- Його співали на шевченківських вечорах і політичних зібраннях, розповсюджували як мотто на листівках і плакатах...

Причина такої популярності в тому, що Шевченко поєднав традиційний поетичний заповіт із громадянським посланням і бунтівним закличним гімном.

Зміст поезії був явно позацензурний, тому Шевченко й не розраховував на її легальний друк. Перша публікація "Заповіту" з’явилася у Лейпцигу в 1859 році. Схоже, Шевченко цієї книжечки так ніколи і не бачив.

-- Чому Тарас Шевченко вирішив написати "Заповіт"? -- На початку листопада 1845 року він сильно застудився. Тараса Григоровича забрав до себе у Переяслав друг, лікар Андрій Козачковський. Він діагностував у поета запалення легенів. Шевченко почувався дуже зле, навіть висловив у листі невтішний прогноз: "На скорое выздоровление не надеюсь".

У той час він завершив роботу над поемами "Наймичка", "Кавказ", написав вступ до поеми "Єретик". Напередодні Різдва недуга лише посилилася і викликала у 31-річного поета гострі емоції, збурені нездійсненними планами, навіть навіяла страх смерті. Дослідники вважають, що саме хвороба змусила молодого Шевченка створити прощальний вірш-заповіт "Як умру, то поховайте...". На щастя, через два тижні письменник одужав.

-- Тепер "Заповіт" вважають другим українським гімном.

-- Так, справді. Відомі десятки музичних інтерпретацій твору. Уже в березні 1868 року свої варіанти музики представили Микола Лисенко та Михайло Вербицький. А найпопулярнішою стала мелодія, яку на початку 1870-х років написав полтавський учитель музики й хорового співу Гордій Гладкий. Саме цей варіант "Заповіту" ми виконуємо під час урочистостей як неофіційний гімн. До слова, на текст "Заповіту" написано твори і великих музичних форм -- кантати Людкевича, Лятошинського, Ревуцького, симфонічну поему Глієра.

-- Чи зачитували "Заповіт" над могилою Тараса під час поховання?

-- Ні. Шевченка ховали у Петербурзі, знаючи, що це тимчасово. На поховання в Україні потрібен був офіційний дозвіл, отримати який було непросто. Так, клопотання міністру внутрішніх справ подали у лютому, а отримали дозвіл лише у квітні.

Поет перед смертю не говорив, де його поховати. Та й ніхто й не наважився його запитати. Шевченко ледь не до останньої хвилин не розумів безнадійності свого становища. Єдине, що він залишив, -- поетичний заповіт, який і взялися виконувати.

-- А чи знають "Заповіт" у світі?

-- Існує понад 500 перекладних версій поезії 147-ма мовами. Зокрема, 35 перекладів "Заповіту" російською мовою, 21 -- польською, майже 20 -- англійською, 13 -- грузинською, по 12 -- французькою і чеською, а ще -- німецькою, вірменською, болгарською, іспанською, італійською, китайською.

Ірина БАТЮК

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter