ТЕХНОЛОГІЇ

Щодня сотні наших співвітчизників вирушають на роботу за кордон.
Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.

У Харкові стоїть Майдан

14.12.2017 10:10
У Харкові стоїть Майдан
...Харків. Близько сорока кілометрів до кордону з Росією. Мер - Геннадій Кернес із репутацією, заплямованою кримінальними справами і членством у Партії Регіонів. Місто, що любить називати себе "першою столицею України", хоча це більшовицька столиця УРСР лише у 1919-1934 роках. У 2014 році ми боялися, що цей регіон окупують сепаратисти. А проте місцеві продемонтрували неймовірну силу українського духу. І роблять це досі. Як місто живе сьогодні?
 
Харківський вокзал. "Шановні пасажири, швидкий потяг сполученням..." - о, мене зустрічає українська! Усі вивіски, рекламні плакати, вказівники тут теж державною. Цікаво, чи лише тут?
 
Біля вокзалу бабусі продають пиріжки, а між собою гомонять про погоду: "Ото снєгом як закурить, то треба ще платок одіть". Ну не російська це мова! "Так ми балакаємо суржиком", - підтверджує одна з них.
 
На привокзальній площі водії навперебій пропонують перевезення мікроавтобусами до Бєлгорода - міста у Росії приблизно за 80 кілометрів вiд Харкова. "І що, часто харків'яни у Бєлгород їздять? Працюють там?" - запитую в одного із них. "Ні, що ви? - відповідає кремезний чолов'яга. - Що нам шукати у Бєлгороді? Це росіяни до нас їздять на закупи, бо ж ціни у нас нижчі, а продукти - якісніші!"
 
Купую квиток у метро. Вдаю, нiби не знаю, що з ним робити, прошу поради українською. Двоє пасажирів й одна працівниця метро поспішають на допомогу, ввічливо українською пояснюючи, як учинити. Приємно! Мене всюди оточує українська. Тішить око велика кількість прапорів України та Євросоюзу.
 
...У кафе замовляю борщ. Справжній слобожанський - зовсім не червоний, а коричнево-помаранчевий. Подають його із салом, чорним хлібом і часником. Смачно!
 
Опісля прямую до найбільшої площі міста - Свободи. Її територія - майже 12 гектарів, 6-та за величиною в Європі й 12-та у світі.
 
За формою площа Свободи нагадує колбу. Тут нині монтують ялинку, ковзанку та будиночки для різдвяного ярмарку. А навколо - здоровенні будівлі: Держпром - перша висотна споруда України, Харківський національний університет, будинок обласної ради...
 
Навпроти Облради - намети, мішки з піском, великий напис "Усе для перемоги", жовто-блакитний стяг. Наче потрапила у 2013-й рік, у перші дні Революції гідності. Однак стенди про героїв Небесної сотні повертають у сьогодення. Жінки поруч плетуть маскувальну сітку.
 
"Ми це місце називаємо Майданом біля намету, - розповідає Олена Пилипенко з місцевої "Просвіти". Жінку кличуть тут пані Олена. Вона всміхається. - Спершу я відмовлялася від звертання “пані”, казала, що я не багачка. Але мені пояснили, що пан - не багач, а той, хто себе опанував.
 
Знаєте, у 2004 році я переклала українською всю бухгалтерію на фірмі, де працювала, а з 1 січня 2012, у віці 52 роки, повністю перейшла на солов'їну мову і навіть почала писати нею вірші".
 
Зупиняюся на площі біля плакату, символічно простреленого кулями, і читаю: “А що ти зробив, щоб Харків не став наступним?”. У пам'яті виринають спогади, коли у 2014-му ми з тривогою дивилися на це місто, хвилюючись, чи не піде воно дорогою "ДНР" та "ЛНР".
 
"Пригадую, тоді приїхали “вишибали” з Бєлгорода з геогіївськими стрічками, але їх скрутили і швидко "викинули" з міста. Нині ж такої загрози нема, - впевнено каже харків'янин Олександр. - Кожен має родичів чи друзів на окупованих територіях, і свідчення того, якими нестерпними є там умови життя, - найкращий аргумент не повторювати їхніх помилок. Люди критикують владу, однак це наша влада, яку ми ж i обрали, тож змінювати її на чужу ніхто не хоче".
 
Харківські діти на уроках чують державну мову. Якщо у радянські часи українських шкіл було лише чотири, в 2011 - 51% загальної кількості, то нині - 73%.
 
...Уже їдучи додому, мимоволі підслухала дiалог тата із сином. Про мультфільми та іграшки вони розмовляли російською, а от табличку множення 8-річний Андрійко повторював українською.
 
Надія ФЕДЕЧКО, газета Експрес

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

N

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter